Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання залишення позову без розгляду
09 липня 2024 року справа № 520/17442/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) за період з 01.12.2015 по 31.12.2022.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85 927 грн. 87 коп., а з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно в сумі 226 662, 26 грн. фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 907, 97 грн. щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 28.06.2024р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, витребувано докази.
30.06.2024р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому міститься клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої відповідач зазначає, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати частини грошового забезпечення про не нарахування та невиплату яких він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 24.06.2024, як наслідок строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, який слід обраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст. 233 КЗпП України), ним пропущено, а тому суд повинен керуючись ч. 2 ст. 123 КАС України залишити адміністративний позов позивача без розгляду.
Вирішуючи юридичну долю поданого відповідачем процесуального документа, суд керується наступними мотивами та міркуваннями.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції до 19.07.2022 передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX набрав чинності з 19.07.2022.
Отже, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022.
Суд враховує, що позивач у межах даної адміністративної справи оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015, тобто на момент порушення прав позивача частина 2 статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відтак, у спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування редакції частини другої статті 233 КЗпП України, чинної після 19.07.2022.
Відповідний правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 02.03.2023 у справі № 460/14618/21 та від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, строк звернення позивача з позовом до суду не пропущений, оскільки його право на звернення до суду з цим позовом відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежене будь-яким строком.
Виходячи з зазначеного вище, суд не вбачає підстав для повернення позову без розгляду, а отже клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 242, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву представника відповідача від 30.06.2024р. про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
3. Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Супрун