Справа № 362/4983/21
(ЗАОЧНЕ)
17 січня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості
У вересні 2021 року військова частина НОМЕР_1 (надалі за текстом - позивач) звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач під час військової служби за контрактом у позивача перебував на таких посадах: з 05.02.2020 по 19.02.2020 на посаді водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення за наказом командира від 05.02.2020 року № 27, з 19.02.2020 по 02.06.2020 року на посаді водія-заправника автомобільного взводу роти матеріального забезпечення, за наказом командира від 19.02.2020 року № 44.
У відповідності до наказу командира від 06.02.2020 року № 61 «Про прийом та здавання справ і посади начальника речового складу військової частини НОМЕР_1 », тимчасово виконував обов'язки начальника речового складу з 17.02.2020 року. При здаванні та прийманні посади начальника речового складу, наявність речового майна відповідала облікованим даним, про що був складений акт від 17.02.2020 року №3.
Позивач був повідомлений про те, що під час проходження військової служби у відповідача, відповідач вчинив кримінальне правопорушення, про що 28.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202010001000303182 було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 115 КК України відносно військовослужбовців позивача, а саме: відповідача та ОСОБА_2 . До відповідача судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно витягу із наказу командира від 02.06.2020 року № 31-рс, відповідача увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира з 30 травня 2020 року.
В зв'язку з тим, що до відповідача було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та проводилося досудове розслідування, з метою належного забезпечення особового складу речовим майном командуванням було прийнято рішення про передачу справ і посади начальника речового складу в односторонньому порядку.
15.06.2020 року було складено акт № 28 комісійного відкриття речового складу позивача та 23.06.2020 року акт № 29 комісійного відкриття речового складу позивача з метою прийняття в односторонньому порядку справ і посади начальника речового складу позивача сержантом ОСОБА_3 .
Під час комісійного відкриття речового складу було виявлено нестачу майна речової служби, згідно цього була складена довідка-розрахунок № 15 від 07.07.2020 року про нестачу майна речової служби, яке рахувалось за начальником речового складу, тобто, за відповідачем.
08.07.2020 року тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира частини з тилу-начальника тилу майором ОСОБА_4 був написаний рапорт на ім'я командира у зв'язку з тим, що під час комісійного прийому справ та посади начальника речового складу роти матеріального забезпечення головним сержантом стартової батареї НОМЕР_4 підрозділу сержантом ОСОБА_3 , в ході прийому було виявлено нестачу речового майна, яке зберігається на речовому складі на загальну суму 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок.
Згідно наказу командира від 09.07.2020 року № 316, з метою об'єктивного визначення причин та обставин, що сприяли виникненню нестачі матеріальних засобів було призначено службове розслідування щодо відповідача. В ході службового розслідування було встановлено, що дана нестача матеріальних засобів виникла внаслідок неналежного виконання службових обов'язків щодо зберігання державного майна відповідача. Таким чином, за час виконання обов'язків начальника речового складу, відповідачем було завдано шкоду в розмірі 36 846,11 грн.
Згідно з вимогами статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України від 21.11.2017 року № 608 та у відповідності до наказу командира від 22.07.2020 року № 316 та наказу командира від 31.07.2020 року № 360 про продовження службового розслідування, з метою недопущення подібних випадків серед військовослужбовців військової частини, втрати державного майна, наказом № 398 від 21.08.2020 року «Про результати службового розслідування» відповідача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2022 року справу передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.05.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач під час військової служби за контрактом перебував на таких посадах: з 05.02.2020 по 19.02.2020 на посаді водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення за наказом командира від 05.02.2020 року № 27, з 19.02.2020 по 02.06.2020 року на посаді водія-заправника автомобільного взводу роти матеріального забезпечення, за наказом командира від 19.02.2020 року № 44 (а.с. 8).
У відповідності до наказу командира від 06.02.2020 року № 61 «Про прийом та здавання справ і посади начальника речового складу військової частини НОМЕР_1 » тимчасово виконував обов'язки начальника речового складу з 17.02.2020 року (а.с. 11-12).
При здаванні та прийманні посади начальника речового складу, наявність речового майна відповідала облікованим даним, про що був складений акт від 17.02.2020 року №3 (а.с. 13).
Згідно з витягом з наказу командира від 02.06.2020 року № 31-рс, відповідача увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира позивача з 30 травня 2020 року (а.с. 14).
15.06.2020 року було складено акт № 28 комісійного відкриття речового складу та 23.06.2020 року акт № 29 комісійного відкриття речового складу з метою прийняття в односторонньому порядку справ і посади начальника речового складу сержантом ОСОБА_3 (а.с. 15-16).
Під час комісійного відкриття речового складу було виявлено нестачу майна речової служби, згідно цього була складена довідка-розрахунок № 15 від 07.07.2020 року на нестачу майна речової служби, яке рахувалось за начальником речового складу, тобто,за відповідачем (а.с. 17).
08.07.2020 року тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира частини з тилу-начальника тилу майором ОСОБА_4 був написаний рапорт на ім'я командира, у зв'язку з тим, що під час комісійного прийому справ та посади начальника речового складу роти матеріального забезпечення сержантом ОСОБА_3 , в ході прийому було виявлено нестачу речового майна, яке зберігається на речовому складі, на загальну суму 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок (а.с. 18).
Згідно з наказом командира позивача від 09.07.2020 року № 316, з метою об'єктивного визначення причин та обставин, що сприяли виникненню нестачі матеріальних засобів стосовно відповідача було призначено службове розслідування (а.с. 19).
Керуючись вимогами статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України від 21.11.2017 року № 608 та у відповідності до наказів командира від 22.07.2020 року № 316 (а.с. 19) та від 31.07.2020 року № 360 про продовження службового розслідування, з метою недопущення подібних випадків серед військовослужбовців військової частини (а.с. 20), втрати державного майна, наказом № 398 від 21.08.2020 року «Про результати службового розслідування» відповідача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок (а.с. 21-22).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. ст. 3, 10 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є Центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Фінансування Збройних Сил України, відповідно до ст. 15 вказаного Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Пунктом 5 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.11.2014 року встановлено що Міністерство оборони України (Міноборони) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, в тому числі тих, що передбачені для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних; здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за їх використанням та усунення недоліків і порушень, виявлених органами державного фінансового контролю та правоохоронними органами.
Згідно ст. 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, командир (начальник) зобов'язаний вжити заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
У зв'язку з відкриттям кримінального провадження щодо відповідача за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, позивач позбавлений можливості притягнути відповідача до повної матеріальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» особа може бути притягнена до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Пунктом 1 частиною 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій. Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Враховуючи, що відповідачем шкоду в добровільному порядку не відшкодовано, доведеність заподіяної державі шкоди, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 36 846,11 грн. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в сумі 2 270 грн.
На підставі вищевказаного та керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, ст.76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд
Позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень;
Повне найменування сторін:
Позивач - військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.
Суддя В.В. Гребенюк