печерський районний суд міста києва
Справа № 758/9850/23-ц
"09" липня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника заявника: ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2023 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 (далі - заявник, ОСОБА_2 ) за участю заінтересованої особи Київської міської ради (далі - заінтересована особа, КМР) про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю.
29.11.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання, представник зазначила, що заявник подаючи дану заяву про встановлення факту претендує на майно померлого, що оспорюється Київською міською радою, адже визнає таке майно відумерлою спадщиною, а отже вбачається спір про право. З урахуванням викладеного просила залишити вказану заяву без розгляду.
12.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника заінтересованої особи ОСОБА_4 надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву та відзив на заяву про встановлення факту, відповідно до якого представник заперечив проти заяви та просив суд залишити її без розгляду у зв'язку з наявністю спору.
15.03.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від заявника надійшли письмові заперечення на клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду.
В судове засідання 09.07.2024 року з'явилась представник заявника ОСОБА_1 .
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, належним чином були повідомленні про дату, час та місце судового засідання.
В судовому засідання представник заявника ОСОБА_1 заперечили щодо залишення заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У поданій заяві заявник зазначає, що мета заяви полягає в тому, що остання вважає, що має право на спадкування за законом, оскільки постійно проживала з померлим ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, вели з останнім спільний побут, мали спільний бюджет та забезпечувала померлому нормальні умови проживання як члену сім'ї.
Так, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.09.2021 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни для відкриття спадкової справи після померлого. В свою чергу приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу № 21/2021, а саме квартири АДРЕСА_1 , але для отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом зазначено, що заявнику потрібно підтвердити факт сімейних відносин.
Разом з цим, як зазначає заявник, будь які інші спадкоємці у померлого ОСОБА_5 відсутні.
В свою чергу, заінтересованою особою було подано заяву до Подільського районного суду міста Києва про визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною, в ході розгляду якої встановлено наявність спадкової справи № 21/2021 за заявою ОСОБА_2 . Відповідну заяву заявником залишено без розгляду, адже вбачався спір про право, який необхідно розглядати в позовному провадженні.
Згідно із частиною першою ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
За умовами частини третьої ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 Цивільного процесуального Кодексу України(ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. Встановлення судом певного факту в порядку непозовного провадження можливо лише тоді, коли це не призведе до виникнення спору про право, тобто коли цей факт не торкнеться прав інших осіб.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
З наведеного виходить, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Так, відповідно до клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду, заявник претендує на майно померлого ОСОБА_5 , що в свою чергу порушує право Київської міської ради щодо його відчуження згідно вимог ст. 1277 ЦК України. Отже з урахуванням позиції заінтересованої особи, відповідне питання про встановлення факту спільного проживання не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи, що є спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, заяву слід залишити без розгляду, а також роз'яснити заявнику його право звернутися з позовом в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 293, 294, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 09.07.2024 року.
Суддя: І.В. Григоренко