10.07.2024 Справа № 756/8350/24
Унікальний №756/8350/24
Провадження №2/756/3979/24
10 липня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним,
У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 у якому, окрім іншого, просить визнати недійсним, від дня його державної реєстрації, шлюб, укладений між громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 , зареєстрований 25 листопада 2020 року Баранівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №70.
Проаналізувавши позовну заяву, суд вважає за потрібне повернути її позивачу з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області у справі №273/1394/23, провадження №2/273/154/24 шлюб між громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 розірвано.
Частиною 2 ст. 43 СК України встановлено, якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Отже, зі змісту вищевказаної статті СК України вбачається, що для припинення мораторію на пред'явлення позову про визнання шлюбу недійсним достатньо підтвердження скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Доказів на підтвердження скасування вищевказаного рішення суду матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За правилами п. 5 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається, у випадках, коли подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму п. 5 ч. 4 ст. 185 ЦПК України до відносин які виникли між сторонами у даній справі.
Таким чином, враховуючи норми прямої дії щодо заборони розгляду справи про визнання шлюбу недійсним, в той час коли є не скасоване рішення суду про розірвання шлюбу, суд вважає, за потрібне повернути позовну заяву позивачу на підставі п. 5 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, застосувавши аналогію закону.
Керуючись ст. 43 СК України, ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя А. В. Шевчук