Номер провадження: 11-кп/813/1066/24
Справа № 947/34738/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023162480001439 від 21 жовтня 2023 року, відносно
ОСОБА_7 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Галле Німеччина, громадянка України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, не одружена, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
24.11.2023 Київським районним судом м. Одеси за ст.126-1 КК України по покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовий строк 1 рік,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 року, більш суворим, призначеним цим вироком, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона на протязі іспитового строк в 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї вироком суду обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - скасовано.
Оскарженим вироком встановлено, що ОСОБА_7 в період часу з 06.08.2023 по 17.10.2023 року, знаходячись по місцю свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняла по відношенню до своєї матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та приниженні потерпілої.
Так, 06.08.2023 о 22:00 год. ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно матері ОСОБА_9 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою. У зв'язку із чим ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2023 у справі №947/27043/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 15.08.2023, о 22:00 год., ОСОБА_7 , повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_9 , висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, чим скоїла адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У зв'язку із чим гр. ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2023 у справі №947/27533/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 18.08.2023, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 вчинила відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у нецензурній лайці стосовно останньої, тобто приниженні її честі та гідності. У зв'язку із чим ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2023 у справі №947/27536/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 27.08.2023, близько об 11:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 знов вчинила відносно своєї матері ОСОБА_9 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у нецензурній лайці на адресу останньої. У зв'язку із чим ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2023 у справі №947/28735/23 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Крім того, 17.10.2023, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_7 , домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах, погрозах застосування фізичної сили.
Як вбачається із вказаного, кожного разу окремо, а саме 06.08.2023 о 22:00 год., 15.08.2023 о 22:00 год., 18.08.2023, 27.08.2023 близько об 11:00 год., 17.10.2023 у вечірній час, перебуваючи за місцем мешкання, за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин, провокувала словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчиняла відносно своєї матері ОСОБА_9 психологічне насильство у вигляді словесних образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою в бік потерпілої, приниженні гідності потерпілої, тому ОСОБА_7 , було визнано винною у скоєнні ряду адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство відносно матері - ОСОБА_9 , що з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, виразилось в систематичному домашньому насиллі психологічного характеру з боку ОСОБА_7 , по відношенню до своєї матері ОСОБА_9 .
Умисні дії ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ст.126-1 КК України за ознаками: вчинення умисного систематичного психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашнє насильство).
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просив скасувати вирок в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 року, більш суворим, призначеним цим вироком, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік та покласти на неї обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, ч.2 ст.76 КК України.
Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п.5) ч.1 ст.91-1 КК України на строк 3 місяці.
В іншій частині оскаржений вирок залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосував закон, який підлягав застосуванню, оскільки не поклав на ОСОБА_7 обов'язок пройти програму для кривдників, оскільки остання була засуджена за злочин, пов'язаний з домашнім насильством.
Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Обвинувачена ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Оскільки судовий розгляд судом першої інстанції був проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а в апеляційній скарзі не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, апеляційний суд не переглядає оскаржений вирок у цій частині.
При цьому, суд встановив, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, правильно їх розуміють та їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку та кваліфікував дії ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставно не застосування районним судом обмежувальних заходів, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, апеляційний суд вважає, що вони є обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників.
Такі заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачену ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї матері, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 обмежувальних заходів, апеляційний суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер.
Апеляційний суд приймає до уваги те, що ОСОБА_7 24.11.2023 року вироком Київського районного суду м. Одеси засуджена за ст. 126-1 КК України, за вчинення домашнього насильства за період з 25.12.2022 року по 03.05.2023 року) відносно своєї матері похилого віку, яка є інвалідом.
Тому, з урахуванням викладеного та обставин вчиненого кримінального правопорушення, системного характеру таких дій з боку обвинуваченої, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 обмежувального заход у, оскільки це сприятиме виправленню обвинуваченої, покращенню психологічного здоров'я потерпілої, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Так, застосування обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників щодо ОСОБА_7 строком на 3 місяці, апеляційний суд вважає доречним та необхідним.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству").
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись статтями 370, 372, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 532, 615 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року, яким ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, - скасувати в частині призначення покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 року, більш суворим, призначеним цим вироком, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.2 ст.76 КК України, застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п.5) ч.1 ст.91-1 КК України на строк 3 місяці.
В іншій частині оскаржений вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4