Номер провадження: 11-кп/813/1936/24
Справа № 523/7189/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.07.2024 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського райсуду м. Одеси від 27.06.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у к/п №42023164690000075 від 06.12.2023
установив:
Зазначеною ухвалою було задоволено клопотання прокурора та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України у к/п №42023164690000075 від 06.12.2023.
Не погодившись із вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Суворовського райсуду м. Одеси від 27.06.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Дослідивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 приходжу до таких висновків.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 1ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Положенням частини другої зазначеної статті передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Разом з тим, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час судового провадження в суді першої інстанції не відноситься до передбачених ст. 392 КПК України судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Отже, вказаним рішенням визнано неконституційними виключно положення щодо неможливості апеляційного оскарження ухвал про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті, та не стосується ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про оскарження якої вказано в апеляційній скарзі.
Наведене свідчить про те, що окремому оскарженню в апеляційному порядку за змістом вказаного рішення КСУ та положень ст. 392 КПК підлягають виключно ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції.
Крім того, положеннями ст. 422-1 КПК України визначений порядок перевірки лише ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Отже, зі змісту вищенаведених положень вбачається, що ухвала суду першої інстанції, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, тобто її оскарження в апеляційному порядку кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Такий висновок судді-доповідача узгоджується з правою позицією викладеною в ухвалі колегією суддів Другої судової палати ККС у складі ВС від 24.01.2022 по справі № 629/5614/21 (провадження № 51 - 213 ск 21), а також в ухвалі колегії суддів Першої судової палати ККС у складі ВС від 18.03.2024 по справі № 756/8297/16-к (провадження № 51-1364 ск 24).
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, у відкритті провадження слід відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 24, 392, 399, 419, 422-1, 532 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на ухвалу Суворовського райсуду м. Одеси від 27.06.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у к/п №42023164690000075 від 06.12.2023 - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати захиснику ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання законної сили до Верховного суду.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2