вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" липня 2024 р. Справа№ 910/3902/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Козир Т.П.
при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,
представники сторін в судове засідання не з'явились,
розглядає апеляційну скаргу
Громадської організації "Товариство "Восток"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024
про залишення позову без розгляду
у справі № 910/3902/24 (суддя Ломака В.С.)
За позовом Громадської організації "Товариство "Восток"
до: 1. Одеської обласної державної адміністрації
2. Приватного підприємства "Південьпарксервіс"
про стягнення 16 550 000,00 грн, -
У 2024 році Громадська організація "Товариство "Восток" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної адміністрації та Приватного підприємства "Південьпарксервіс" про стягнення 16 550 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року позовну заяву Громадської організації "Товариство "Восток" залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована повторною неявкою уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене підготовче засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, з огляду на, що місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний позов Організації на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Громадська організація "Товариство "Восток" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24 та прийняти нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зокрема скаржник вважає, що його представник 15.05.2024 року та 05.06.2024 року був у мережі, однак не дочекався запрошення до відео конференції. Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №598/2250/19 зі змісту якої вбачається, що неявка належним чином повідомленого представника про дату та час підготовчого засідання за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Громадської організації "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3902/24. Одночасно, з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року у справі №910/3902/24.
27.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/3902/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року звільнено Громадську організацію "Товариство "Восток" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24 та призначено розгляд справи на 10.07.2024 року.
В судове засідання 10.07.2024 року представники сторін не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року зважаючи на необхідність вирішення викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання Адміністрації про закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 910/12919/21, а також для встановлення дійсних обставин, предмета і підстав позову в справі № 910/12919/21 за позовом Організації до Адміністрації та Підприємства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення 5 650 000,00 грн. (5 600 000,00 грн. матеріальної та 50 000,00 грн. моральної шкоди), місцевий господарський суд викликав у наступне призначене підготовче засідання представників учасників справи.
Враховуючи повторну неявку уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене підготовче засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року позовну заяву Громадської організації "Товариство "Восток" залишено без розгляду.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15 зазначено таке.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 03.02.2022 року у справі №910/9271/21.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року відкрито провадження у справі № 910/3902/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.05.2024 року. (а.с. 40-43).
Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року була надіслана Громадській організації "Товариство "Восток" до електронного кабінету та доставлена останній 15.04.2024 року о 18:19 год. (а.с. 46).
Також відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року була надіслана до електронного кабінету представника Організації Абрамовича Олексія Володимировича та доставлена керівнику позивача 15.04.2024 року о 18:19 год. (а.с.45). Факт належного повідомлення судом першої інстанції позивачем не заперечується.
В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 року частково задоволено означене клопотання Організації та вирішено проводити підготовче засідання, призначене у даній справі на 15.05.2024 року, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку "Електронний суд". (а.с. 54-56).
Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 року була надіслана Громадській організації "Товариство "Восток" до електронного кабінету та доставлена останній 18.04.2024 року о 21:10 год. (а.с. 57).
29.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Адміністрації від 26.04.2024 року на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог Організації з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. У наведеному відзиві відповідач-1 вказав, що Організація вже зверталася до господарського суду міста Києва з аналогічним позов у 2021 році. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2022 року в справі № 910/12919/21, залишеним без змін за результатами його апеляційного та касаційного перегляду, у задоволені вимог Організації було відмовлено. Таким чином, Адміністрація наголосила, що має місце повторне звернення Організації до суду з тим самим предметом і з тих самих підстав, що виключає можливість розгляду справи № 910/3902/24 по суті. Відповідач-1 також вказав, що позивач звертався до господарського суду міста Києва з аналогічним позовом і в 2023 році, проте ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2024 року в справі 910/10523/23 такий позову був залишений судом без розгляду. (а.с. 63-67).
29.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Організації на відзив Адміністрації на позовну заяву. (а.с. 58-59).
Відповідно до протоколу судового засідання від 15.05.2024 року представники сторін в судове засідання не з'явились. (а.с. 76).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року зважаючи на необхідність вирішення викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання Адміністрації про закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 910/12919/21, а також для встановлення дійсних обставин, предмета і підстав позову в справі № 910/12919/21 за позовом Організації до Адміністрації та Підприємства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення 5 650 000,00 грн. (5 600 000,00 грн. матеріальної та 50 000,00 грн. моральної шкоди), місцевий господарський суд викликав у наступне призначене підготовче засідання представників учасників справи. (а.с. 77-80).
Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року була надіслана Громадській організації "Товариство "Восток" до електронного кабінету та доставлена останній 15.04.2024 року о 18:19 год. (а.с. 46).
Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року була надіслана Громадській організації "Товариство "Восток" до електронного кабінету та доставлена останній 17.05.2024 року о 18:46 год. (а.с. 81).
Також відповідно до повідомлення про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 року була надіслана до електронного кабінету представника Організації Абрамовича Олексія Володимировича та доставлена керівнику позивача 17.05.2024 року о 18:46 год. (а.с.83).
Відповідно до протоколу судового засідання від 05.06.2024 року від відповідача 1 з'явився представник ОСОБА_1 , однак відмовився брати участь в конференції. Представник позивача в судове засідання не з'явився. (а.с. 100-101).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року позовну заяву Громадської організації "Товариство "Восток" залишено без розгляду. (а.с. 102-108).
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Як вбачається з викладених вище обставин, позивач або його представник не прибув в судове засідання вдруге.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що зважаючи на необхідність вирішення викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання Адміністрації про закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 910/12919/21, а також для встановлення дійсних обставин, предмета і підстав позову в справі № 910/12919/21, місцевий господарський суд викликав у наступне призначене підготовче засідання представників учасників справи. (а.с. 77-80).
Щодо доводів скаржника про те, що він не дочекався запрошення до відео конференції, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Для цього сторона подає суду відповідне клопотання не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання, в якій зазначається суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції.
Згідно з п. 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС; Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року, відеоконференція - телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі.
Розділ ІІІ Положення встановлює порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку (далі - ВКЗ), згідно з якого:
названа підсистема забезпечує, зокрема, можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції (п. 45);
для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті, перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою ВКЗ (п. 49).
Відповідно до п. 2.5 Інструкції користувача підсистеми ВКЗ ЄСІТС, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 11.01.2022 року № 2-ОД (далі - Інструкція), у разі наявності в суді технічної можливості та участі учасника справи у порядку, встановленому процесуальним законом, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
За змістом п. 7, 9 Інструкції користувач (учасник конференції) має зареєструватися на сайті ВКЗ, пов'язати обліковий запис з КЕП, звернутися до суду з заявою, впевнитися, що обладнання (динаміки, камера, мікрофон, навушники) працюють. У день судового засідання - за 10- 15 хв. авторизуватись під КЕП на сайті ВКЗ та чекати запрошення секретаря судового засідання до конференції, після прийняття запрошення показати паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Відповідальний співробітник суду має бути зареєстрований на сайті ВКЗ. В день судового засідання, за 10- 15 хв. до початку слухання авторизуватись на цьому сайті, та виконати необхідні дії для проведення відеоконференції, зокрема, додати учасників конференції.
Перш ніж здійснити додавання учасників конференції відповідальна за організацію ВКЗ особа (організатор відеоконференції) здійснює їх пошук по полям прізвище, ім'я, по-батькові або офіційна електронна адреса. При цьому електронна адреса є більш однозначним ідентифікатором користувача для пошуку.
Під рядком пошуку є опційне поле «Шукати серед інших користувачів системи». У разі встановлення відмітки пошук учасника відбувається серед всіх зареєстрованих користувачів системи, в іншому випадку - серед користувачів, доданих до вашої адресної книги.
Результат виводиться у блоці «Результат пошуку». Коли потрібний користувач знайдений організатор відеоконференції встановлює відмітку біля його прізвища та натискає кнопку «Запросити обраних».
Відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання, забезпечуючи контроль, зокрема, за проведенням судового засідання в режимі відеоконференції (ст. 64 Господарського процесуального кодексу України).
В матеріалах справи наявний протокол судового засідання в режимі відео конференції №2870708 від 15.05.2024 року з якого вбачається, що секретар судового засідання двічі (15:01 та 15:02) запрошував представника позивача Абрамовича О.В. приєднатися, однак останній був офлайн. (а.с. 74).
З протоколу судового засідання в режимі відео конференції №2962097 від 05.06.2024 року взагалі не вбачається, що представник позивача приєднався до конференції. (а.с. 100).
Таким чином, з метою участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник повинен авторизуватись на сайті https://vkz.court.gov.ua, виконати перевірку обладнання та очікувати на запрошення до конференції на сторінці «Мої конференції», яке надходить у вигляді спливаючого вікна та, додатково, у вигляді системного сповіщення Windows про початок конференції за умови дозволу в налаштуваннях браузера та операційної системи.
Згідно частини 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Разом з тим, належних доказів на підтвердження факту недопуску у судове засідання, відсутності запрошення до відеоконференції скаржником до матеріалів справи не додано, оскільки надані скріншоти не дають можливості зробити висновок про автентифікацію користувача в системі, розміщеній за посиланням https://vkz.court.gov.ua, належність відповідного кабінету модуля відеоконференцзв'язку саме Абрамовичу О.В., а також входу та перебування представника позивача у системі відеоконференцзв'язку (ВК3) ЄСІТС під час судового засідання.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову позивача без розгляду, оскільки позивач (його представник) не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки і не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі №916/4196/23.
Щодо посилання скаржник на постанову Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №598/2250/19, колегія суддів зазначає, що в даній постанові Верховний Суд встановлював обставини щодо застосування Цивільного процесуального кодексу України, а тому колегія суддів враховуючи, що при розгляді даної справи №910/3902/24 застосовується Господарський процесуальний кодекс України, не бере до уваги зазначені посилання скаржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, та вважає, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24, зазначені скаржником у апеляційній скарзі відсутні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 року та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 року зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Громадської організації "Товариство "Восток" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3902/24 залишити без змін .
3. Матеріали справи №910/3902/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.07.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Т.П. Козир