справа № 631/1026/20
провадження № 2/631/46/24
за результатами розгляду клопотання про призначення експертизи
11 липня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
позивача за первісним позовом
та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом
та відповідача за зустрічним позовом адвоката Крецул Л. М.,
(у режимі відеоконференції)
представника відповідача за первісним позовом
та позивача за зустрічним позовом адвоката Мякоти Т. М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу, що розглядається в порядку загального позовного провадження, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,
До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги № 49 від 01 листопада 2020 року та ордеру серії ПТ № 201024 від 15 листопада 2020 року, діє адвокат Крецул Лариса Миколаївна, до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку поділу майна, що перебуває в спільній сумісній власності та спільній сумісній власності подружжя право власності на 1/2 частину автомобіля марки «HONDA», модель «ACCORD», колір сірий, 2008 року випуску, легковий седан - В, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 18 листопада 2008 року.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 січня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
19 лютого 2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла зустрічна позовна зава ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого на підставі ордеру серії ПТ № 188556 від 05 лютого 2021 року, діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 , в якій представник позивачу за зустрічним позовом просить визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житловий будинок, загальною площею 165,6 кв.м., житловою площею 78,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27 травня 2021 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
В подальшому ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, відповідно до якої просила:
визнати житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,15 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ;
визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та які складаються з житлового будинку житловою площею 78,6 кв.м., загальною площею 165,6 кв.м.; літера «А-2»; веранда літера «а»; веранда літера «а1»; ганок літера «а2»; літера «А-1» полупідвал; та надвірні будівлі: гараж літера «Б»; сарай літера «В»; погріб літера «Г»; вигрібна яма літера «к», залишивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , який складається: з житлового будинку житловою площею 78,6 кв.м; загальною площею 165,6 кв.м.; літера «А-2», веранда літера «а»; веранда літера «а1», ганок літера «а2», літера «А-1» полупідвал; та надвірні будівлі: гараж літера «Б», сарай літера «В», погріб літера «Г», вигрібна яма літера «к»;
визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 6324255100:01:001:0547, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 6324255100:01:001:0547, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається: з житлового будинку житловою площею 78,6 кв.м;, загальною площею 165,6 кв.м.; літера «А-2», веранда літера «а»; веранда літера «а1», ганок літера «а2», літера «А-1» полупідвал, та надвірні будівлі: гараж літера «Б», сарай літера «В», погріб літера «Г», вигрібна яма літера «к»;
припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6324255100:01:001:0547, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
у порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частки ринкової вартості автомобіля марки «HONDA», модель «АССОRD, колір СІРИЙ, 2008 року випуску, легковий седан - В, VIN-код: № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сумі 208865 гривень 00 копійок.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя.
02 липня 2024 року позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 , звернулась на адресу суду з клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, що було зареєстроване за вхідним № 4939/24-вх., відповідно до якого просила суд призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: яка середня ринкова ціна транспортного засобу автомобіля марки «HONDA», марка «ACCORD», 2008 року випуску, робочий об'єм двигуна - 2354 см3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 , на момент відчуження, а саме на 18 грудня 2019 року.
У судовому засідання позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 та її представник - адвокат Крецул Лариса Миколаївна, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити. Адвокат Крецул Л. М. вказала, що однією із позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення половини вартості автомобіля, який був придбаний сторонами у шлюбі, та згодом відчужений ОСОБА_1 . Враховуючи те, що на даний час не можливо визначити точну суму грошової компенсації відчуженого транспортного засобу, оскільки для цього потрібні спеціальні знання, просила призначити судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. Бокаріуса.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, однак скористався правом, наданим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через представника - адвоката Мякоти Т. М.
Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним, ОСОБА_1 , - адвокат Мякота Тетяна Миколаївна у судовому засіданні проти призначення судової товарознавчої експертизи заперечувала, посилаючись на те, що укладений ОСОБА_1 договір купівлі - продажу транспортного засобу від 18 грудня 2019 року, ОСОБА_1 не оскаржувався. При укладанні даного договору було проведено оцінку майна та визначено його вартість, з якої й слід виходити. Також адвокат звернула увагу, що договір купівлі - продажу автомобіля укладався під час перебування сторін у шлюбі.
Вислухавши позиції сторін з приводу заявленого клопотання, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про призначення експертизи або відмову у задоволенні клопотання, суд виходить з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
За змістом частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина 3, пункти 3, 4 частини 5 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що чітко передбачено у частині 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Визначаючись з правовідносинами, які виникли між сторонами та їх змістом на підставі наданих сторонами доказів, суд має відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За правилами частин 2 та 3 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Отже, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Приписами статті 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
У пункті 8 частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, вирішує питання при призначення експертизи.
За змістом частини 3 статті 102 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин 1 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Висновок експертного дослідження № ЕД-19/121-23/25310-АВ, складений 13 листопада 2023 року головним судовим експертом відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України С. О. Бузиною, проти прийняття до розгляду якого заперечувала представник ОСОБА_1 - адвокат Мякота Т. М., за клопотанням ОСОБА_1 та її представника - адвоката Крецул Л. М., не був прийнятий до розгляду, як такий, що не відповідає приписам частини 7 статті 102 та частини 5 статті 106 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас, в даному випадку предметом спору про поділ майна подружжя є, у тому числі, компенсація ринкової вартості рухомого майна - автомобіля марки «HONDA», модель «ACCORD», 2008 року випуску, сірого кольору, робочий об'єм двигуна - 2354 см3, VIN № НОМЕР_1 , який був придбаний під час перебування сторін у шлюбі та згодом відчужений у 2019 році. Вартість відчуженого майна сторонами самостійно не узгоджена.
Так, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 Сімейного кодексу України та статтею 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності» роз'яснено, що вартість спільного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано. Для її визначення у разі необхідності призначається експертиза.
Відповідно до пунктів 22 та 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2017 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Статтею 364 Цивільного кодексу України регламентовано, що компенсація частки у спільному майні проводиться виходячи із дійсної вартості нерухомого майна.
Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц.
За загальним правилом, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В даному випадку, сторонами у справі не було надано висновків експерта з приводу вартості спірного майна - автомобіля, а тому суд позбавлений можливості встановити дійсну його вартість та присудити одному з подружжя грошову компенсацію без проведення автотоварознавчої експертизи.
Враховуючи вимоги законодавства та предмет позову, до якого входить у тому числі грошова компенсація за автомобіль, який був спільним майном подружжя та відчужений, а також те, сторони не досягли згоди при визначенні вартості автомобіля й, як наслідок, розміру компенсації за нього, беручи до уваги, що з'ясування вказаного питання має значення для встановлення обставин справи та входить у предмет доказування й потребує спеціальних знань, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - ОСОБА_1 в частині необхідності призначення експертизи, що буде сприяти повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванню обставин справи.
При цьому суд не погоджується з запереченнями представника ОСОБА_1 - адвоката Мякоти Т. М. про недоцільність призначення експертизи, оскільки в матеріалах справи є копія договору купівлі - продажу транспортного засобу, в якому вказано відповідну вартість, з якої слід виходити. Так, дійсно в матеріалах справи є копія договору купівлі - продажу транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 18 грудня 2019 року у Сервісному центрі МВС 6349 РСЦ МВС в Харківській області, відповідно до якого вартість транспортного засобу визначена як 100000 гривень 00 гривень. Проте зі змісту вказаного договору вбачається, що ціна транспортного засобу визначалась за домовленістю сторін. Також з відповіді начальника Територіального сервісного центру МВС № 6349 від 19 жовтня 2021 року № 31/20/9-864 вбачається, що оцінка автомобіля при продажу не проводилась, а сума продажу у договорі була вказана за взаємною згодою продавця та покупця, що спростовує доводи адвоката про наявність оцінки транспортного засобу під час його відчуження.
Таким чином саме висновок експерта з приводу дійсної вартості відчуженого майна має значення для правильного вирішення спору в частині компенсації його вартості. Питання про те, чи надавала або не надавала ОСОБА_4 своєї згоди (висловлювала свою волю) на відчуження транспортного засобу у період шлюбу та яким чином витрачались кошти від продажу майна буде предметом судового розгляду справи по суті та не підлягає вирішенню у підготовчому судовому засіданні.
Також суд бере до уваги, висновок, викладений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі 127/7029/15-ц, відповідно до якого, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Щодо формулювання питання, яке необхідне поставити експерту, суд виходить з наступного.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4 та 5 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, остаточний перелік і зміст питань, з яких експерт зобов'язаний провести експертне дослідження, повинен бути визначений саме судом у відповідній ухвалі про призначення експертизи.
В даному випадку суд вважає за необхідне змінити формулювання питання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - ОСОБА_1 та сформулювати його таким чином: «яка середня ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки «HONDA», модель «ACCORD», 2008 року випуску, сірого кольору, робочий об'єм двигуна - 2354 см3, VIN № НОМЕР_1 , відчуженого у 2019 році, станом на момент проведення дослідження?», оскільки вартість майна, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним із подружжя, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі 127/7029/15-ц, від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20, від 03 квітня 2024 року у справі № 210/2492/19 та багатьох інших.
Також суд вважає доцільним проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса», оскільки даний центр є державною спеціалізованою науково-дослідною установою судових експертиз, яка підпорядкована Міністерству юстиції України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 Цивільного процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи (пункт 9 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України).
Оскільки для проведення судової автотоварознавчої експертизи потрібний значний проміжок часу, а без її результатів не є можливим вирішити усі питання під час розгляду справи, суд вважає, що на час її проведення провадження по справі слід зупинити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1 - 5, 10 - 13, 58, 64, 76, 77, 81, 89, 102 - 104, 109, 128, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, статтею 247, частиною 2 статті 197, статтями 206, 211, 223, пунктом 5 частини 1 статті 252, статтями 259 - 260, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1 про призначення експертизи по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - задовольнити частково.
По цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1026/20 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, призначити судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка середня ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки «HONDA», модель «ACCORD», 2008 року випуску, сірого кольору, робочий об'єм двигуна - 2354 см3, VIN № НОМЕР_1 , відчуженого у 2019 році, станом на момент проведення дослідження?
Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» (адреса: вулиця Золочівська, будинок № 8-А, місто Харків).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, що передбачена статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ), роз'яснивши положення статті 109 Цивільного процесуального кодексу України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Надати для проведення експертизи: матеріали цивільної справи № 631/1026/20, провадження № 2/631/46/24, за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та копію цієї ухвали.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до положень статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повний тест ухвали буде складено протягом п'яти днів з урахуванням приписів частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, а саме 12 липня 2024 року.
Суддя: Т. М. Трояновська