Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1234/24
Провадження № 2/382/588/24
12 липня 2024 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/1234/24/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , місце проживання якої відповідно до матеріалів позовної заяви зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 із зазначеним місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно доданого до позову акту обстеження від 02.07.2024 року ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що зазначена адреса являється зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. За даними копії паспорту позивача та самою позовною заявою нею підписаною зареєстрованим місцем її проживання є:. АДРЕСА_1 . Крім цього, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Підстав, які б згідно ст. ст. 27, 28 ЦПК України надавали б позивачу право обирати підсудність в Яготинському районному суду Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Суд також враховує, що відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З метою забезпечення реалізації цього права та відповідно до названої норми Конституції України 11 грудня 2003 року прийнято Закон України № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
За визначенням статті 3 цього Закону місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно із пунктами 3, 4 зазначеного Порядку № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради. Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади, який видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб'єкт звернення). Суб'єкт звернення для отримання витягу може також звернутися через Єдиний державний веб-портал електронних послуг після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації. Витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу (пункти 36, 45, 46 Порядку).
З урахуванням наведеного, посилання позивача на те, що на момент звернення до суду фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яку зазначено у позовній заяві, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не свідчать, що місце проживання або перебування позивача задекларовано/зареєстровано у встановленому законом порядку саме за цією адресою.
Тож у зв'язку з відсутністю належних доказів проживання (перебування) позивача за зазначеною ним адресою у розумінні норм Закону № 1382-IV та Порядку № 265 суд дійшов висновку щодо непідсудності даної справи Яготинському районному суду Київської області на підставі частини першоїстатті 28 ЦПК України.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).
Відповідно до абзацу 2 частини першої, восьмої, дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання як позивача так і відповідача територіально не відноситься до Яготинського районного суду Київської області, тому справа підлягає передачі за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 32, 187, 260, 261 ЦПК України,
Справу № 382/1234/24/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передати за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області (вул. Петра Дорошенка, 47, Чигирин, Черкаська область, 20900).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена та підписана 12.07.2024 року.
Суддя М. М. Нарольський