про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2024 року м. РівнеСправа №460/7223/24
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
За змістом позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок позивачу основної пенсії по інвалідності відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а саме згідно зі статтею 54 Закону України громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України №230/96-BP, у розмірі восьми мінімальних, пенсій за віком з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність протягом календарного року з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 8 ст. 160 КАС України).
Позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку, з урахуванням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Позивач не додала до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Разом з тим, у позовній заяві зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору суд встановив та врахував таке.
Відповідно до статті 2 Закону №3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пільги щодо сплати судового збору передбачені статтею 5 Закону №3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема:
- особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п. 9);
- позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 10).
Позивачем до позовної заяви долучено, зокрема:
- довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 14.07.2021 серії 12 ААБ №813075, згідно з якою позивачу з 01.07.2021 встановлено інвалідність 2 групи (інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи) до 01.07.2024, дата чергового переогляду - червень 2024 року;
- посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 , видане Рівненською обласною державною адміністрацією 03.03.2020 із строком дії до 01.07.2024.
При цьому, позов пред'явлено 05.07.2024 шляхом його надіслання засобами поштового зв'язку 03.07.2024, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на поштовому конверті.
Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви доказів, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону на час пред'явлення такої позовної заяви до суду.
Інших підстав звільнення позивача від сплати судового збору позовна заява не містить.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи, що позов пред'явлено 05.07.2024 шляхом його надіслання засобами поштового зв'язку 03.07.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.
При цьому, суд не приймає до уваги покликання позивача у позовній заяві на те, що про порушення своїх прав він дізнався після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 №4-р(і)/2024 та постанови Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, оскільки перерахунок пенсії позивач просить здійснити відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а не Рішення від 03.04.2024 №4-р(і)/2024. Що стосується постанови Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, то позивач не є стороною у такій судовій справі, а тому прийняття Верховним Судом вказаної постанови не впливає на момент коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права.
Крім того, суд зауважує, що поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Н.О. Дорошенко