Справа № 199/3827/24
(2/199/2188/24)
Іменем України
11.07.2024
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Алєксєєнко Д.І.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є студентом Київського університету культури, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між батьками дітей припинений в результаті його розірвання на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2023 р. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, син ОСОБА_5 проживає у Києві у гуртожитку, коли приїздить до м. Дніпра, то мешкає у матері (позивача), донька ОСОБА_6 мешкає разом із позивачем; відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліментів на період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, та на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви.
Учасники справи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.
Позивач в окремо поданій суду заяві просила суд про розгляд справи у відсутності позивача, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в окремо поданій суду заяві просив суд про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом, позивач та відповідач є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є студентом Київського університету культури, що підтверджується відповідною довідкою з місця навчання: дата початку навчання 01.09.2021 р., дата закінчення навчання 30.09.2025 р., та батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Сторони у цій справі не досягли згоди з питання утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, та з питання утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.
Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов'язку батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, та його виконання, а також з обов'язку утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.
Дослідив докази, надані у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для його задоволення повністю, виходячи з наступного.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 досяг повноліття, продовжує навчання на денній формі навчання, потребує матеріальної допомоги.
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суду не було надано доказів на підтвердження відсутності у відповідача можливості утримувати свого повнолітнього сина.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вочевидь, що нормальне існування людини, функціонування її організму та збереження її здоров'я потребує матеріальних цінностей (грошових коштів) для придбання набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних потреб людини. Матеріальних цінностей потребує навіть мінімально прийнятий рівень життя (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).
Суду не було надано доказів на підтвердження відсутності у відповідача можливості надання утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Як встановлено судом, повнолітній ОСОБА_3 , який продовжує навчання, мешкає у м. Києві у гуртожитку, у Дніпрі мешкає разом із матір'ю, коли приїжджає, перебуває на утриманні матері, потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з чим для суду наявні підстави для задоволення вимог позивача та стягнення аліментів з відповідача на утримання сина, який продовжує навчання.
Щодо періоду стягнення аліментів, то позивач звернулася до суду 17.05.2024 р., відтак, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 191 СК України).
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Що стосується вимоги позову про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття, то, задовольняючи її, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами 1 та 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищемособи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки сторони не досягли домовленості з означеного питання.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини (дитина є неповнолітньою, потребує утримання);
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів (у суду відсутні докази стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів);
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (докази не надані);
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів (докази про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів відсутні);
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (докази про такі витрати суду не надані).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Задовольняючи вимогу позову, суд керується тим, що відповідач мешкає окремо від позивача та дитини, обов'язок утримання дитини до її повноліття покладається законом рівною мірою на обох батьків, докази про виконання відповідачем вказаного обов'язку відсутні.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суду не було надано доказів про виконання відповідачем, як батьком дитини, обов'язку з утримання дитини, у зв'язку з чим вочевидь порушення прав дитини, які підлягають поновленню у спосіб, визначений законом та обраний позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України. ст. 27 Конвенції про права дитини, ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст. 23, ст.ст. 76-80. 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, задовольнити повністю.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/5 частки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року включно, починаючи стягнення з 17.05.2024 р.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи проводити стягнення з 17.05.2024 р.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дата складення повного судового рішення 11.07.2024 р.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї