Справа № 161/5525/24
Провадження № 2/161/2267/24
(заочне)
11 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
21.03.2024 року позивач ТзОВ «Волиньелектрозбут» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості на обґрунтування вказавши, що боржник ОСОБА_1 , у власності якої перебуває нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з постачання електричної енергії, що надається ТзОВ «Волиньелектрозбут» у зазначене житло. Однак, відповідач свого обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг належним чином не виконувала, а тому у неї станом на 08.03.2024 року виникла заборгованість за спожиту електричну енергію перед ТзОВ «Волиньелектрозбут» в розмірі 3045,80 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Волиньелектрозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3045,80 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи здійснювати без її участі (а.с. 52).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018 року ТзОВ «Волиньелектрозбут» (далі - TзOB «ВЕЗ») надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.
ТзОВ «ВЕЗ» з 01.01.2019 року є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов'язок, щодо постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Волинської області, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62, ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії».
Починаючи з 01.01.2019 року у відповідності до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», п. 8 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», абз. 14 пп. 1.1.2; ч. 3 пп. 3.1.6; абз. 1-2 пп. 3.1.7; абз. 1-2 пп. 3.2.1; абз.1 пп. 3.2.5; пп. 3.3.1; пп. 3.3.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії побутовим споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений TзOB «ВЕЗ» на підставі типового договору, а також публічної комерційної пропозиції № 1 «Універсальна «Побут» (що є невід'ємною частиною та додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які опубліковані на офіційному сайті ТзОВ «ВЕЗ» (а.с. 5-10).
На підставі наведеного ТзОВ «ВЕЗ» забезпечувало безперебійне постачання електричної енергії для потреб об'єкта споживача розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 369045999 від 08.03.2024 року) власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (а.с. 20).
Однак, як слідує із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55607876 від 26.03.2019 року та довідки Першої Луцької державної нотаріальної контори № 1602/02-14 від 18.06.2019 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, а відповідачка ОСОБА_1 є її спадкоємицею (а.с. 18-19).
Особовий рахунок по будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий на відповідачку (а.с. 11-12).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону, в тому числі, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.?
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово- комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Обов'язок власника укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати наданні послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року.
Відповідно до ст. ст. 64, 156 ЖК України відповідачі несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань по оплаті наданих заявником послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом також встановлено, що відповідач своїх зобов'язань з вчасної оплати за спожиту електричну енергію належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 08.03.2024 року утворився борг за електроенергію в сумі 3045,80 грн (а.с. 13-14).
Протягом спірного періоду ОСОБА_1 не зверталася до TзOB «ВЕЗ» із заявами щодо правильності показів лічильника чи зазначених у рахунках сум.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію, проведений позивачем TзOB «ВЕЗ», є обґрунтованим, будь-які підстави ставити під сумнів даний доказ у суду відсутні.
За наведених обставин, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги TзOB «ВЕЗ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, а тому приходить до висновку про задоволення їх у повному обсязі.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь TзOB «ВЕЗ» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 319, 322, 509, 625 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про ринок електричної енергії», керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А, код ЄДРПОУ: 42159289.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 12 липня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська