майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/418/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Балтак Д.О. (довіреність від 08.11.23)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сітіград»
про стягнення 52961632,77 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 52961632,77 грн., з яких: 13572459,21 грн. пені, 7590373,56 грн. 7% штрафу за прострочення постачання понад 30 днів; 31798800,00 грн. 20% штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору №286/3/23/121 від 23.02.23.
Рух справи
15.04.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 29.04.2024 суд відкрив провадження у справі №906/418/24 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач жодного разу свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач отримував ухвали суду через Електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.165 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.
Встановлені судом обставини.
23.02.2023 року між Міністерством оборони України (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сітіград» (постачальник/відповідач) укладено Договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби №286/3/23/121.
Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Договору, предметом оборонної закупівлі була спідня білизна (18310000-5) (Сорочка та кальсони демісезонні, вид 2) (далі - Товар), яке ТОВ "Сітіград" мало поставити у 2023 році в асортименті, комплектності, кількості та у строки (терміни), визначені в Договорі, а Міністерство оборони України забезпечити його приймання та оплату.
У п 1.3., 3.1. Договору і додатку № 1 до нього (Рознарядка за специфікацією) сторони передбачили, що ТОВ "Сітіград" має поставити Міністерству оборони України Товар у кількості 300 000 штук до 31.05.2023 (включно) за ціною 158 994 000,00 грн.
27.12.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору, якою термін постачання Товару було продовжено до 23.08.2023 (включно).
Згідно п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023 (включно).
Всупереч умов договору, ТОВ "Сітіград" поставило Товар з пропуском терміну, передбаченого Договором в редакції додаткової угоди від 27.12.2023 № 4, а саме:
- 63 000 комплектів на суму 33 388 740,00 грн із запізненням на 5 днів (29.08.2023);
- 28 380 комплектів на суму 15 040 832,40 грн із запізненням на 27 днів (20.09.2023);
- 34 590 комплектів на суму 18 332 008,20 грн із запізненням на 40 днів (03.10.2023);
- 2 670 комплектів на суму 1 415 046,60 грн із запізненням на 82 дні (14.11.2023) .
167340 комплектів на суму 88 686 853,20 грн взагалі не були поставлені станом на 08.01.2024.
Вказане підтверджується рахунками на оплату від 29.08.2023 № 27, від 20.09.2023 № 31, від 03.10.2023 № 33, від 14.11.2023 № 39; актами від 29.08.2023 № 2/813, від 20.09.2023 № 3/858, від 03.10.2023 № 4/890, від 14.11.2023 № 5/936; оголошеннями від 29.08.2023 № 2, від 20.09.2023 № 3, від 03.10.2023 № 4, від 13.11.2023 № 5; повідомленнями; посвідченнями від 29.08.2023 № 956, від 20.09.2023 № 1012, від 03.10.2023 № 1057; від 14.11.2023 № 1145.
10.01.24 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату пені та штрафу за порушення умов договору, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с.15- 17).
Висновки суду та норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оборонні закупівлі", Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За порушення строків виконання зобов'язань, позивач на підставі п.7.3.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 13572459,21 грн. (а.с.4).
За порушення строків виконання зобов'язань понад 30 календарних днів, позивач на підставі п.7.3.2 договору просить стягнути з відповідача 7% штрафу, що згідно розрахунку позивача становить 7590373,56 грн. (а.с.4).
Згідно п. 7.3.2. Договору і ч. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання, постачальник сплачує замовнику:
- пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення;
- за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості невчасно поставленого Товару.
Згідно розрахунку позивача , розмір пені обраховано наступним чином:
- 33 388 740,00 грн х 0,1 % х 5 днів прострочення = 166 943,70 грн;
- 15 040 832,40 грн х 0,1 % х 27 днів прострочення = 406 102, 47 грн;
- 18 332 008,20 грн х 0,1% х 40 днів прострочення = 733 280,33 грн;
- 1 415 046,60 грн х 0,1 % х 82 дні прострочення = 116 033,82 грн;
- 88 686 853,20 грн х 0,1 х 137 днів прострочення = 12 150 098, 89 грн.
Разом з тим, пеня і штраф 7% відповідно до вищевказаних умов договору та нормативних актів може бути нарахована за порушення строків поставки товару. Однак поставка товару на суму 88 686 853,20 грн. взагалі не була здійснена. Позивач розцінив цю непоставку як відмова від зобов'язань, з чим погоджується суд.
Однак, відповідальність за відмову постачальника від виконання своїх зобов'язань по Договору передбачена пунктом 7.3.8 договору.
Отже суд вважає правильним нарахування пені за прострочення поставки товару, який був фактично поставлений, а вимога про стягнення пені за непоставлений товар є безпідставною. Звідси, задоволенню підлягає вимога про стягнення пені у розмірі 1422360,32 грн. (166 943,70+ 406 102, 47+ 733 280,33+116 033,82=1422360,32)
Вимога про стягнення 12 150 098, 89 грн. пені за прострочення поставки товару, який не був поставлений, задоволенню не підлягає.
За розрахунком позивача, вартість невчасно поставленого товару, на понад 30 календарних днів, складає 108 433 908,00 грн., тому 7 % штрафу від такої суми на думку позивача становить 7590 373,56 грн.
У вартість невчасно поставленого товару позивачем включено вартість товару, який не був поставлений. Однак вартість товару, поставка якого відбулася з простроченням більше 30 днів, становить 19 747 054,80грн., тому штраф 7% має бути розрахований з цієї суми і буде становити 1382293,84 грн.
Нарахування штрафу за прострочення поставки товару, який не був поставлений , є безпідставним, оскільки відповідальність за відмову від поставки передбачена іншими положеннями договору, тому вимога про стягнення 6 208 079,72гр. штрафу задоволенню не підлягає.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 20% штрафу на підставі п.7.3.8 договору за односторонню відмову від виконання зобов'язань в частині поставки товару на суму 88 686 853,20 грн , - у розмірі 31798800,00грн. (158994000х20%=31798800).
Згідно пункту 7.3.8 договору, за відмову постачальника від виконання своїх зобов'язань по Договору, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від суми договору.
Суд, перевіривши розрахунок 20% штрафу, вважає його правильним, тому дана вимога підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач у судове засідання не з'явився, контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 34603454,16 грн., з яких: 1 422 360,32 грн. пені, 1 382 293,84 грн. штрафу (7%), 31 798 800,00 грн. штрафу (20%). Не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення 12 150 098,89 грн. пені, 6 208 079,72 грн. штрафу.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Сітіград» (10003, м.Житомир, вул.Покровська,54; код 43065841) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітряних Сил, 6; код 00034022) - 1 422 360,32 грн. пені, 1 382 293,84 грн. штрафу (7%), 31 798 800,00 грн. штрафу (20%), 415 420,15 грн. судового збору.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 12 150 098,89 грн. пені, 6 208 079,72 грн. штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.07.24
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
сторонам до ЕК