10 липня 2024 року
м. Київ
справа №200/1199/24
адміністративне провадження № К/990/24771/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Прокопенка О. Б.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправними дії щодо нездійснення перерахунку вислуги років з урахуванням періоду роботи в органах прокуратури;
-зобов'язати здійснити перерахунок вислуги років з урахуванням періоду роботи в органах прокуратури та внести відповідні зміни до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 252 від 08 вересня 2022 року;
-зобов'язати провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням до вислуги років стажу роботи в органах прокуратури та здійснити виплату грошового забезпечення за період з 03 вересня 2019 року по 08 вересня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум,
зобов'язати провести перерахунок та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019,2020,2021,2022 роки відповідно до суми грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за вислугу років та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправними дій щодо невиплати та зобов'язати провести нарахування та виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 та 2022 роки;
-визнати протиправними дії щодо нездійснення компенсації за належне та неотримане речове майно;
-зобов'язати провести нарахування та виплатити компенсацію за належне та неотримане речове майно;
-зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, з 05 вересня по 08 вересня 2022 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019,2020,2021 відповідно до суми грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 та 2022 роки, компенсації за належне та неотримане речове майно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019,2020,2021 відповідно до суми грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 та 2022 роки, компенсації за належне та неотримане речове майно з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
27 червня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України позивач зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме зарахування часу роботи в судових органах та органах прокуратури, осіб які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі, задля захисту прав стосовно грошового забезпечення та правильності призначення пенсій особам, які працювали на вищезгаданих посадах та проходять військову службу. Як вказує позивач, на сьогоднішній день відсутній висновок Верховного Суду щодо регулювання подібних правовідносин, через що існує різне тлумачення норм права державними органами та судами.
Верховний Суд наголошує, що вживання законодавцем слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, позивачем не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України позивач зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини встановлені у рішенні суду першої та апеляційної інстанцій, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді саме цієї справи розглядається питання належного позивачу грошового забезпечення за час проходження служби.
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтуванні підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України позивач зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки сума грошового забезпечення, яку відповідачем протиправно не було нараховано під час проходження позивачем військової служби, фактично щомісячно була виплачена в зменшеному розмірі, позбавляючи позивача шансу на рівень життя хоча б визначений законом, не кажучи уже про достойний рівень життя для військовослужбовців, та яку навіть не виплачено при звільненні, для позивача є значною.
Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночними, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для заявника у зв'язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь не є безумовним обґрунтуванням підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк викладені позивачем доводи не виділяють вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Б. Прокопенко