02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/1233/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Єзерської О. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 (колегія суддів: Миханюк М. В. - головуючий, Коломис В. В., Саврій В. А.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 (суддя Нешик О. С.) у справі
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина"
про визнання додаткової угоди до договору укладеною,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2023 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" (далі - ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина") про визнання укладеною додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці зазначав, що між позивачем та відповідачем укладено договір від 31.08.2018 № 1, предметом якого є спільний обробіток землі. Водночас Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України листом від 23.05.2022 № 370/2/3263 повідомило позивача про те, що в ході проведеного аудиту виявлено недоотримання фінансових ресурсів у зв'язку з неукладенням щорічних додаткових угод до відповідних договорів про спільну обробку земель оборони в частині перегляду оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції за кожен рік. На виконання зазначеного листа позивач двічі направляв для підписання відповідачу примірник додаткової угоди від 01.07.2022 № 5, якою передбачено перегляд оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції за кожен рік за договором від 31.08.2018 № 1. Проте, за твердженнями позивача, відповідач такі листи проігнорував, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду. Позивач із посиланням на приписи статті 652 Цивільного кодексу України зазначав, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 902/1233/23, відмовлено у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання укладеною додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що порядок укладення і виконання договору від 31.08.2018 № 1, укладеного між позивачем та відповідачем, врегульований, зокрема, главою 77 Цивільного кодексу України, а тому до правовідносин сторін у частині визначення розміру плати, за висновком судів, не застосовуються приписи Закону України "Про оренду землі". Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не підтвердилися при розгляді справи № 902/1233/23.
2.3. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач просив визнати укладеною додаткову угоду від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, яка набирає чинності з 01.07.2022. Водночас, за висновком господарських судів, у разі якщо права та обов'язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов'язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці не узгоджуються з позицією щодо застосування норм права, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/1233/23, до Верховного Суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання укладеною додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 652 Цивільного кодексу України у випадку, коли одна із сторін не отримала відповіді у строк, установлений законодавством.
3.4. Крім того, на думку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, господарські суди попередніх інстанцій не врахували доводи, викладені в позовній заяві та апеляційний скарзі, про те, що відповідач зволікає з укладенням додаткової угоди та не висловлює заперечень стосовно запропонованих позивачем умов, викладених у додатковій угоді від 01.07.2022 № 5. Оскільки відповідач не направив заперечень та не повідомив про те, що не бажає вносити відповідні зміни до договору, позивач розцінив це як "мовчазну згоду" та зміну обставин, що є істотною.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявна інформація Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про оголошення конкурсу з відбору учасників спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур, підписана начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Сакарою М. С., якою визначені конкурсні вимоги щодо спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 155,0571 га.
4.2. За умовами таких конкурсних вимог розмір стартової плати за спільний обробіток земель становить не менше 2482,27 грн за 1 га в рік (с. Велика Вулига); не менше 2332,02 грн за 1 га в рік (с. Мала Вулига).
4.3. Протоколом від 09.08.2018 № 2 засідання конкурсної комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці визнано ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" переможцем конкурсу щодо спільної обробки землі, яке запропонувало плату за послуги з вирощування продукції в розмірі 5300,00 грн за 1 га в рік.
4.4. 31.08.2018 між сторонами укладено договір № 1, відповідно до пункту 1.1 з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниці сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових засадах, у межах діючого законодавства та відповідно до статутів і положень, спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей щодо спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарської продукції, визначеної згідно з Переліком видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 за № 1171 (зі змінами). Зазначена господарська діяльність проводиться на земельній ділянці, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці згідно з рішеннями ради Міністрів УРСР від 05.11.1959 № 1467-0283 та від 04.09.1962 № 1463-0177. Площа посівів знаходиться за адресами: Вінницька область, Тиврівський район, с. Велика Вулига, с. Мала Вулига, та становить 155,0571 га.
4.5. Сторони в пункті 1.2 договору домовилися про те, що вони мають цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні, а саме: а) розподіл праці та спеціалізація виробництва; б) підвищення обсягів виробництва та виробничої програми; в) забезпечення економічності виробництва за одиниці продукції та закупівельної ціни на сировину та репродукційний матеріал; г) збільшення гнучкості виробництва та збуту відповідно до вимог ринку; д) швидке освоєння нової продукції, яка користуються попитом на ринку.
4.6. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору спільний обробіток земельної ділянки буде розподілятися таким чином: ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена договором; Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці зобов'язується надати для спільного обробітку земель ділянки загальною площею 155,0571 га, які знаходяться в с. Велика Вулига, площею 123,0571 га, та в с. Мала Вулига, площею 32,0000 га, Тиврівського району Вінницької області.
4.7. Сторони дійшли згоди про те, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті спільного обробітку землі, належить відповідачу.
4.8. Пунктом 2.1 договору визначено, що для цілей, зазначених у пункті 1 цього Договору, сторони домовилися про таке:
- відносини сторін за цим договором спрямовані на співпрацю, взаємну підтримку та допомогу в щоденній діяльності (пункт 2.1.1 договору);
- грошова сума (частка прибутку позивача), яку сторона зобов'язується перерахувати складає 821 802 грн 00 коп на рік, тобто 5300,00 грн за 1 га, незалежно від розміру отриманого річного доходу відповідачем за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, з урахуванням ПДВ (пункт 2.1.3 договору);
4.9. Пунктом 2.1.4 договору визначено, що оплата від вирощеної сільськогосподарської продукції проводиться в такому порядку:
- у 2018 році розрахунок проводиться з моменту підписання договору в сумі 273 934,21 грн у 2 етапи: у розмірі 30 % до 01.10.2018 - 82 180,26 грн; у розмірі 70 % до 01.12.2018 - 191 753,95 грн;
- у 2019 році та у всі наступні роки (до закінчення договірних відносин) у 2 етапи: у розмірі 30 % до 01.08 поточного року; у розмірі 70 % до 01.11. поточного року.
4.10. Суми розрахунку не включають інфляційних витрат згідно з чинним законодавством (пункт 2.1.4.1 договору).
4.11. Згідно із пунктами 7.1, 7.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками. Договір укладений строком на сім років.
4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що сторони договору від 31.08.2018 № 1 укладали додаткові угоди від 02.01.2019 № 1 та від 02.01.2019 № 2 до цього договору.
4.13. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в матеріалах справи наявний примірник додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, яку позивач просить визнати укладеною, за змістом якої:
"1. Сторони домовилися внести зміни до розділу 2 Договору № 1 від 31 серпня 2011 року, шляхом зміни пункту 2.1.3 і викласти в такій редакції: "грошова сума (частка прибутку Сторони-1), яку Сторона-2 зобов'язується перерахувати Стороні-1 складає 1 084 932,96 грн (один мільйон вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 96 коп.) на рік, тобто 6996,99 грн за 1 га, незалежно від розміру річного доходу Сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції з урахуванням ПДВ. В подальшому плата за 1 га землі буде переглядатися з урахуванням річної інфляції за кожен рік та буде фіксуватися відповідними додатковими угодами";
"2. Сторони домовилися внести зміни до розділу 2 Договору № 1 від 31 серпня 2011 року шляхом зміни пункту 2.1.4 і викласти в такій редакції: "Оплата від вирощеної сільськогосподарської продукції у 2022 році проводиться у наступному порядку - щомісячно (до 25 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами у розмірі 90 411,08 грн (дев'яносто тисяч чотириста одинадцять гривень 08 коп.) на рахунок Сторони 1."
4.14. Господарські суди зазначили, що в матеріалах справи наявний лист Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 23.05.2022 № 370/2/3263, адресований позивачу, в якому зазначено, що в ході проведення аудиту було виявлено недоотримання фінансових ресурсів у зв'язку з неукладенням щорічних додаткових угод до відповідних договорів про спільну обробку земель оборони в частині перегляду оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції за кожен рік. У зв'язку з наведеним пропонується розглянути можливість щодо укладення із суб'єктами сільськогосподарської діяльності додаткових угод до договорів про спільну обробку землі стосовно встановлення оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції з 2022 року.
4.15. Листами від 08.06.2022 № 573/1251 та від 03.10.2022 № 573/2442 позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до проведеного розрахунку на підставі листа Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 23.05.2022 № 370/2/3263 сума недоотриманого фінансового ресурсу за договором від 31.08.2018 № 1 за період з 01.01.2019 до 30.06.2022 становить 213 814,85 грн. В цих же листах позивач просив оплатити суму заборгованості та підписати додаткову угоду від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
4.16. 30.12.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією від 30.12.2022 № 573/3648, в якій зазначав, що сума заборгованості за договором станом від 31.08.2018 № 1 становить 279 597,41 грн. В цій же претензії Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці зазначав, що ненадання відповіді на попередні листи від 08.06.2022 № 573/1251 та від 03.10.2022 № 573/2442 розцінюється позивачем як згода на внесення змін до договору від 31.08.2018 № 1.
4.17. У відповідь на претензію позивача відповідач листом від 17.02.2023 № 540 заперечив стосовно укладення додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, оскільки правові підстави внесення змін до договору відсутні, зокрема, підстави для збільшення розміру плати. При цьому ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" зазначило, що щорічне коригування розміру плати за договором на встановлений індекс інфляції перетвориться на несправедливо непомірний тягар для відповідача.
4.18. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків, складений за період з 14.09.2018 до 14.01.2021, та платіжні доручення / інструкції, які підтверджують виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 31.08.2018 № 1 за період з 14.09.2018 до 22.11.2023.
4.19. Господарські суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем компенсації податку за землю відповідно до умов договору від 31.08.2018 № 1 за період з 27.09.2018 до 22.11.2023.
4.20. Згідно з інформаційними довідками Відділу у Тиврівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22.06.2018 № 0-2-0.34-171/115-18 та від 22.06.2018 № 0-2-0.34-171/115-18 станом на 01.01.2018 вартість 1 га ріллі на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району становить 31 028,41 грн, а вартість 1 га ріллі на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району становить 29 150,20 грн.
4.21. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати укладеною додаткову угоду № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, яка набирає чинності з 01.07.2022 і діє до кінця строку договору.
4.22. За таких обставин позивач, вважаючи, що відповідач зволікає з укладенням додаткової угоди та не висловлює заперечень стосовно запропонованих позивачем умов, а обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору, істотно змінилися, звернувся до Господарського суду Вінницької області із цим позовом.
4.23. Отже, спір у цій справі виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання укладеною додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 і рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/1233/23.
5.2. Верховний Суд 25.06.2024 зареєстрував відзив ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", який було 25.06.2024 направлено на офіційну електронну адресу Верховного Суду.
5.3. Верховний Суд 26.06.2024 зареєстрував клопотання ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", яке було 26.06.2024 направлено на офіційну електронну адресу Верховного Суду, про здійснення розгляду справи № 902/1233/23 без уповноваженого представника відповідача.
5.4. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Оскільки відзив на касаційну скаргу та клопотання ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" подані всупереч вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, через електронну пошту Верховного Суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, відзив та клопотання належить залишити без розгляду.
5.5. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.6. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.7. Предметом позову в цій справі є вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання укладеною додаткової угоди від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1.
5.8. Підставою позовних вимог, на думку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, є зволікання відповідача з укладенням додаткової угоди та відсутність заперечень стосовно запропонованих позивачем умов, викладених у додатковій угоді від 01.07.2022 № 5, та істотна зміна обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору від 31.08.2018 № 1.
5.9. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши цю справу № 902/1233/23 по суті позовних вимог, дійшли висновку про те, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не підтвердилися при розгляді справи. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач просив визнати укладеною додаткову угоду від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, яка набирає чинності з 01.07.2022. Водночас, за висновком господарських судів, якщо права та обов'язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов'язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.
5.10. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернувся з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.11. Пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
5.12. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 652 Цивільного кодексу України у випадку, коли одна із сторін не отримала відповіді у строк, установлений законодавством.
5.13. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника зазначає, що за змістом частин 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
5.14. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.15. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.16. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.17. Колегія суддів зазначає, що підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною та інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України); істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).
5.18. Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
5.19. Відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило би заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
5.20. Частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
5.21. Верховний Суд зазначає, що при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/660/22, від 12.10.2023 у справі № 910/5029/22, від 19.01.2023 у справі № 910/14623/21, від 20.06.2023 у справі № 910/7583/22, від 17.05.2023 у справі № 914/865/22.
5.22. Отже, за змістом наведених законодавчих норм зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
5.23. Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/660/22, від 26.10.2021 у справі № 910/18402/20, від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19, від 12.10.2023 у справі № 910/5029/22.
5.24. Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
5.25. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, спрямоване на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов'язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 Цивільного кодексу України. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/660/22, від 21.03.2023 у справі № 926/1646/22.
5.26. Велика Палата Верховного Суду в наведеній постанові зазначила, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язку між ними. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 910/11841/22, від 30.11.2022 у справі № 910/17577/21, від 21.03.2023 у справі № 926/1646/22.
5.27. Розглядаючи справу № 902/1233/23, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не підтвердилися при розгляді цієї справи.
5.28. З урахуванням установлених обставин справа та наведених норм права і висновків Верховного Суду колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності підстав для внесення змін до договору, передбачених нормами матеріального права.
5.29. Крім того, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що позивач, звертаючись із позовом, просив визнати укладеною додаткову угоду від 01.07.2022 № 5 до договору від 31.08.2018 № 1, яка набирає чинності з 01.07.2022 (тобто з конкретної дати в минулому).
5.30. Установивши такі обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що, у разі якщо права та обов'язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов'язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 та постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 924/564/22, від 15.02.2022 у справі № 904/4751/20, від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20.
5.31. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не може взяти до уваги доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 та постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/660/22, а висновки господарських судів не суперечать висновкам, які наведені у справах № 363/1834/17, № 920/660/22.
5.32. Разом з тим, за змістом касаційної скарги, підставою оскарження судових рішень господарських судів попередніх інстанцій, зокрема, є приписи пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.33. Водночас Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену скаржником підставу касаційного оскарження судових рішень, оскільки ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.34. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, зазначити, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
5.35. При цьому, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначаючи про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник не наводить належного обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у спірних правовідносин з урахуванням актуальної судової практики, встановлених судами фактичних обставин справи, здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів та результатів вирішення справи, як і не наводить мотивованого обґрунтування того, яким чином висновок щодо застосування норми права вплине на висновки господарських судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних рішеннях у цій справі.
5.36. Отже, зважаючи на викладене, підстав для формування окремого правового висновку щодо застосування наведеної скаржником норми права у спірних правовідносинах немає, а тому доводи скаржника щодо неправильного застосування судами приписів статті 652 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми матеріального права під час касаційного провадження не підтвердилися.
5.37. Щодо правових наслідків неотримання стороною відповіді у строк, установлений законодавством, на пропозицію вести зміни до договору, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Правом передати спір на вирішення суду у спірних правовідносинах скористався позивач.
5.38. Твердження Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про те, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували його доводи, викладені в позовній заяві та в апеляційний скарзі, спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Водночас господарські суди попередніх інстанцій розглянули цю справу з урахуванням підстав та предмета позову.
5.39. Крім того, скаржник, зазначаючи, про недослідження господарськими судами попередніх інстанцій доказів, не вказує, які саме докази залишилися поза увагою господарських судів.
5.40. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.
5.41. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про відмову в задоволенні позову.
5.42. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/1233/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак