Справа № 308/353/19
08 липня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого Ужгородського РУП Головного управління національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, -
04 липня 2024 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2 поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого Ужгородського РУП Головного управління національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно зі скаргою та додатками до неї вбачається, що 18.05.2015 року слідчим відділенням Ужгородського РВ УМВС в Закарпатській області розпочато розслідування кримінального провадження за №12015070170000789 за ознаками кримінального злочину передбаченого ст. 388 КК України.
04 липня 2019 року подано скаргу до суду про скасування постанови про закриття кримінального провадження, яке винесла заступник начальника СВ Ужгородського РВ УМВС в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4
14 серпня 2019 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду винесла ухвалу, якою скасувала постанову про закриття кримінального провадження як незаконну і не відповідаючу вимогам КПК.
Заявник зазначає, що рішенням суду досудове розслідування відновлене, але жодних слідчих дій не проводиться, клопотання адвоката про визнання речовими доказами об'єктів скоєння злочину, допиту свідків, посадових осіб райспоживспілки, облпотребкооперації, визнання цивільним позивачем потерпілого ОСОБА_2 , проведення комплексної бухгалтерської перевірки не розглядається.
Вказує, що у квітні 2020 року було подано прокурору Закарпатської області ОСОБА_5 скаргу на бездіяльність слідчого відділу Ужгородського МВП ГУНП в Закарпатській області щодо неналежного досудового розслідування кримінального провадження відносно потерпілого ОСОБА_2 .
У червні 2020 року подана скарга начальнику ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого відділу Ужгородського міського ВП ГУНП в Закарпатській області щодо неналежного досудового розслідування кримінального провадження відносно потерпілого ОСОБА_2 .
Заявник зазначає, що у лютому 2024 року він в черговий раз звернувся із клопотанням до Ужгородської окружної прокуратури щодо активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно потерпілого ОСОБА_2 . По результатам розгляду клопотання активізації так і не відбулося станом на день подання скарги.
З огляду на викладене, заявник вважає бездіяльність посадових осіб Ужгородського РУП Головного управління національної поліції в Закарпатській області незаконними та просить слідчого суддю в порядку ст. 114 КПК України встановити процесуальний строк розслідування кримінального провадження на термін до двох місяців, тобто до 01 вересня 2024 року; в порядку ч.1 п.1 ст. 303 КПК України винести судове рішення яким зобов'язати провести наступні процесуальні дії у кримінальному провадженні: згідно постанови слідчої ОСОБА_7 здійснити проведення комплексної бухгалтерської-аудиторської ревізії; зобов'язати провести допит осіб, які причетні до скоєння злочину та зобов'язати слідчого винести рішення про визнання цивільним позивачем потерпілого ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 04 липня 2024 року, справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу належить повернути, з огляду на таке.
Статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) серед основних засад кримінального провадження, передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якого розкривається у ст. 24 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 304 КПК встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо: (1) якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; (2) вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені, зокрема, законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК. Відповідно до частин 3, 5, 7 ст. 115 КПК при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно з ст. 220 КПК клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, при визначенні моменту вчинення бездіяльності визначальною є не дата вчинення бездіяльності, яка у цьому випадку настала через три дні після не розгляду клопотання.
Тобто, зважаючи на положення ч. 5 ст. 115 та ст. 220 КПК, десятиденний строк для подання скарги на бездіяльність починається з дня, наступного за тим, у якому закінчився перебіг визначеного строку для вчинення дій.
На підставі фактичних даних, які зафіксовані в скарзі слідчий суддя установив, що в лютому 2024 року (відсутня точна дата звернення) заявник звернувся до Ужгородської окружної прокуратури з клопотанням щодо активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно потерпілого ОСОБА_2 .
Слідчим суддею встановлено, що листом №07.53-107-1130ВИХ-24 від 14.02.2024 року в.о. керівника окружної прокуратури ОСОБА_8 направив Начальнику СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 клопотання, яке надійшло на адресу окружної прокуратури, щодо активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015070170000789 від 18.05.2015 року по факту вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 388 КК України для організації розгляду в межах компетенції.
Тобто, фактично, бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк настала протягом 3-х днів з дня звернення з клопотанням (у лютому 2024 року), і саме з цього моменту особа мала право протягом десяти днів оскаржити таку бездіяльність до слідчого судді.
Водночас, фактично скаргу ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 подав 04 липня 2024 року, про що свідчить відмітка суду на вказаній скарзі, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 304 КПК строку подання скарги. Питання про поновлення пропущеного строку ОСОБА_2 не порушував.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_2 пропущено строк на звернення до слідчого судді зі скаргою, а тому таку скаргу належить повернути.
Керуючись статтями 304, 305, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя. -
Скаргу ОСОБА_2 поданої в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого Ужгородського РУП Головного управління національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1