10 липня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 708/203/24
Провадження № 22-ц/821/1105/24
Категорія: 313000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Ярошенка Б.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Курілович Сергій Олександрович,
відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
представник відповідача: адвокат Лизуненко Сергій Олександрович,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Лизуненка Сергія Олександровича на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2024 року(ухваленого у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області під головуванням судді Акулова Є.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття обтяження з об'єкту нерухомого майна, -
Короткий зміст позовних вимог
27 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про зняття обтяження з об'єкту нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належного останньому на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 16.05.1973, посвідченого Чигиринською державною нотаріальною конторою, 16.05.1973, за реєстровим № 1616 та зареєстрованого в КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», кн.№19, р. № 2927.
З метою внесення даних про право власності на вказаний житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказує позивач, він звернувся до державного реєстратора, проте останній повідомив, що на вказане майно накладено обтяження.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 353897117 від 10.11.2023 на належний йому житловий будинок накладено два обтяження, - заборони на нерухоме майно: реєстраційний номер обтяження № 4985830, зареєстрованого 21.05.2007 о 10:16:33, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення б/н Ощадний банк, м. Чигирин та реєстраційний номер обтяження № 4985974, зареєстрованого 21.05.2007 о 10:34:22, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення б/н Ощадний банк, м. Чигирин.
Відповідно до повідомлення (відповіді) завідувача Чигиринської державної нотаріальної контори від 22.02.2024 № 65/01-16, йому рекомендовано для вирішення питання щодо зняття заборони з будинку звернутися до суду, оскільки документи, на підставі яких здійснено внесення відомостей про заборону, у Чигиринській державній нотаріальній конторі не зберігаються. Крім того, кредитор не звертався до Чигиринської державної нотаріальної контори з повідомленням про погашення позики разом із оригіналом кредитного договору або договору застави.
Згідно довідки від 11.12.2023 за №318, виданої філією Черкаського обласного управління ТВБВ№10023/01 АТ Державний ощадний банк України, у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість. Також довідкою повідомляється, що банком не накладалося заборони на відчуження спірного будинку.
Оскільки нотаріусом, як державним реєстратором, відмовлено у припинення обтяжень, він змушений звертатися до суду за захистом порушених прав.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просив суд зняти обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 4985830, яке зареєстроване 21.05.2007, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою, на підставі : повідомлення без номера Ощадного банку, м. Чигирин; зняти обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 4985974, яке зареєстроване 21.05.2007, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою, на підставі : повідомлення без номера Ощадного банку, м. Чигирин та стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2024 року позов задоволено.
Знято обтяження у вигляді накладеної заборони на нерухоме майно з об'єкта нерухомого майна, - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 4985830, зареєстрований 21.05.2007 року о 10:16:33, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2035355CHERKASY251, архівна дата 25.04.2000, дата виникнення: 12.12.1997 року, № реєстра: 107402-160, внутр. № 3001А03А25 F15С2D7В37, комментарий: с. 53-42).
Знято обтяження у вигляді накладеної заборони на нерухоме майно з об'єкта нерухомого майна, - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 4985974, зареєстрований 21.05.2007 року о 10:34:22, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2036855CHERKASY251, архівна дата 26.04.2000, дата виникнення: 01.03.2000 року, № реєстра: 107902-160, внутр. № 0401А03В25F1542А4Е42, комментарий: с. 57-8).
Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 2 422,40 грн. судових витрат у справі.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що оскільки позивач є власником майна за законом, будь-яка заборгованість перед банком відсутня, а нотаріус не має правових підстав зняти наявну заборону, а також враховуючи, що іншим шляхом позивач захистити своє Конституційне право не має можливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо припинення обтяження та зняття заборони (арешту) з житлового будинку шляхом ухвалення судового рішення є належним способом захисту, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій через засоби поштового зв'язку 24 травня 2024 року, представник АТ «Ощадбанк України»- адвокат Лизуненко С.О., вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, постановленим при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, при недоведенні обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просив рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та здійснити новий розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції достовірно не встановлено наявність будь-яких боргових відносин, в тому числі в 1997 та 2000 роках, між позивачем та банком, що свідчить про відсутність підстав вважати, що оскаржуване обтяження могло бути зареєстроване на майно, яке належить позивачу.
Вказує, що позивачем ні самостійно, ні за допомогою передбачених процесуальним законодавством механізмів отримання відповідних документів та інформації не було з'ясовано, на підставі чого (яких документів) 21.05.2007 реєстратором Чигиринською державною нотаріальною конторою внесено до реєстру оскаржувальні записи, хто подав таку інформацію, що було в ній зазначено, на підставі яких документів та на чиє саме майно накладено обтяження.
Акцентує увагу, що оскаржувані записи про обтяження не є архівними записами від 12.12.1997 та 01.03.2000, які реєструвалися (вносилися) 21.05.2007 реєстратором Чигиринською державною нотаріальною конторою без участі та не за ініціативою АТ «Ощадбанк».
Вказує, оскільки банк не вчиняв жодних дій щодо реєстрації оскаржуваної заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, позивачем самостійно визначено, що його права порушені Ощадбанк та визначено його відповідачем, проте, на думку скаржника, АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем.
Проведення реєстраційних дій із нерухомим майном на території України законодавцем віднесено до функцій державних реєстраторів, банки не наділені такими повноваженнями і не є суб'єктами організаційної системи державної реєстрації прав, у зв'язку із чим апелянт вважає, що належним відповідачем у даній справі є нотаріус, який наділений відповідними повноваженнями на вчинення нотаріальних дій щодо зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна.
Вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.
У матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать, що АТ «Ощадбанк» позбавив, обмежив або порушив права позивача, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням своїм майном, шляхом не зняття заборони з нерухомого майна.
Також, на думку скаржника, судом невірно проведено розподіл судових витрат.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 10 червня 2024 року, представник позивача - адвокат Курілов С.О. не погоджується із доводами скаржника в частині тверджень, що стороною позивача не надано доказів наявності у позивача права власності на нерухоме майно, щодо зняття обтяження з якого він позивався до АТ «Ощадбанк», отже не доведено порушене право позивача, вказує, що позивачем разом з позовною заявою надано копії: нотаріально посвідченого договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 16.05.1973; довідки КП «ЧООБТІ» від 30.01.2023 № 300/о про реєстрацію за позивачем права власності на будинок по АДРЕСА_1 та інформаційної довідки №353897117 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які були досліджені судом.
В частині тверджень про неналежність АТ «Ощадбанк» як сторони відповідача у даній справі, зазначає, що скаржник який є ініціатором обтяження, самостійно не звертався до нотаріуса, державного реєстратора про припинення обтяження.
Вказує, що нотаріус немає правових підстав для зняття заборони з будинку, оскільки вищенаведене повідомлення від відповідача до нього не надходило.
Зазначає, що наведені стороною позивача обставини, були встановлені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні, підтверджені зібраними по справі доказами, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують правильних висновків суду.
Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 26.04.2024 залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 16.05.1973, посвідченого Чигиринською державною нотаріальною конторою, 27.12.1973 за реєстровим № 1616 та зареєстрованого в КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», кн.№19, р. № 2927 (а.с. 10-12).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 353897117 від 10.11.2023, на зазначене нерухоме майно накладено два обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження реєстраційний номер обтяження 4985830, зареєстрований 21.05.2007 о 10:16:33, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2035355CHERKASY251, архівна дата 25.04.2000, дата виникнення: 12.12.1997, № реєстра: 107402-160, внутр. № 3001А03А25 F15С2D7В37, комментарий: с. 53-42) та реєстраційний номер обтяження 4985974, зареєстрований 21.05.2007 о 10:34:22, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2036855CHERKASY251, архівна дата 26.04.2000, дата виникнення: 01.03.2000, № реєстра: 107902-160, внутр. № 0401А03В25F1542А4Е42, комментарий: с. 57-8), власником якого є ОСОБА_1 (а.с.13-15).
Відповідно до повідомлення (відповіді) завідувача Чигиринської державної нотаріальної контори від 22.02.2024 року № 65/01-16, заявнику рекомендовано для вирішення питання щодо зняття заборони з будинку звернутися до суду, оскільки документи, на підставі яких здійснено внесення відомостей про заборону, у Чигиринській державній нотаріальній конторі не зберігаються. Крім того, зазначено, що кредитор не звертався до Чигиринської державної нотаріальної контори з повідомленням про погашення позики разом із оригіналом кредитного договору або договору застави (а.с.16).
Згідно Довідки від 11.12.2023 за № 318 виданої філією Черкаського обласного управління ТВБВ№10023/01 АТ Державний ощадний банк України у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість перед фінансовою установою (а.с. 14).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні
та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася
до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із даним позовом до АТ «Ощадбанк» про зняття обтяження з об'єкту нерухомого майна, мотивував позов тим, що він є власником спірного нерухомого майна, має намір внести дані про право власності на будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому, не будучи боржником перед відповідачем, в той час, коли перебування майна під обтяженням порушує його права, як власника майна.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач є власником майна за законом, будь-яка заборгованість перед банком відсутня, а нотаріус не має правових підстав зняти наявну заборону, а також враховуючи, що іншим шляхом позивач захистити своє Конституційне право не має можливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо припинення обтяження та зняття заборони (арешту) з житлового будинку шляхом ухвалення судового рішення є належним способом захисту.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах,
що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо
не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 16.05.1973, посвідченого Чигиринською державною нотаріальною конторою, 27.12.1973 за реєстровим № 1616 та зареєстрованого в КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», кн.№19, р. № 2927 (а.с. 10-12).
Водночас, відносно майна позивача було накладено два обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження реєстраційний номер обтяження 4985830, зареєстрований 21.05.2007 о 10:16:33, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2035355CHERKASY251, архівна дата 25.04.2000, дата виникнення: 12.12.1997, № реєстра: 107402-160, внутр. № 3001А03А25 F15С2D7В37, комментарий: с. 53-42) та реєстраційний номер обтяження 4985974, зареєстрований 21.05.2007 о 10:34:22, реєстратором: Чигиринською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ощадного банку м. Чигирин, без номера, (додаткові дані: архівний номер 2036855CHERKASY251, архівна дата 26.04.2000, дата виникнення: 01.03.2000, № реєстра: 107902-160, внутр. № 0401А03В25F1542А4Е42, комментарий: с. 57-8).
Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п'ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року за № 1952-IV, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.5 Глави 15 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 року, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з забуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом, відповідач АТ «Ощадбанк», як кредитор до Чигиринської державної нотаріальної контори з повідомленням про погашення позики разом з оригіналом кредитного договор або договору застави не звертався.
Нотаріус самостійно не може зняти обтяження.
Як вбачається із довідки від 11.12.2023 за № 318, виданої філією Черкаського обласного управління ТВБВ №10023/01 АТ «Ощадбанк» у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість перед фінансовою установою.
В судовому засіданні і в апеляційній скарзі АТ «Ощадбанк» не заперечує, що у позивача відсутня заборгованість перед банком.
Як вірно зазначено судом, нотаріус позбавлений права для зняття заборони з будинку, який належить позивачу, оскільки від банку йому не надходило повідомлення про відсутність заборгованості.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду, що наявність застарілого запису, зробленого з ініціатии Ощадбанку, про наявність заборони, перешкоджає здійсненню прав власника та іншим чином, ніж через звернення до суду, захистити свої права позивач не має можливості.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що оскільки банк не вчиняв жодних дій щодо реєстрації оскаржуваної заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, позивачем самостійно визначено, що його права порушені Ощадбанк та визначено його відповідачем, проте, на думку скаржника, АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем, є необгрунтованими, оскільки згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 353897117 від 10.11.2023 обтяження накладено саме за повідомленням б/н Ощадбанку.
Тобто заборона накладена в інтересах (за повідомленням) відділення Ощадбанку , яка на той час була структурним підрозділом відповідача.
Враховуючи викладене, норми ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, положення ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначене обтяження може бути знято за повідомленням (листом, заявою) відповідача, так як було накладено в його інтересах та за його повідомленням, чинне законодавство не надає права будь-якому реєстратору, в тому числі і нотаріусу, самостійно зняти дане обтяження без відповідного повідомлення (листа) відповідача. В даному випадку, нотаріус (державний реєстратор) не має правових підстав для зняття заборони з будинку, оскільки вищезазначене повідомлення від відповідача до нього не надходило, а існування заборони порушує охоронювані законом майнові права позивача ОСОБА_1 на розпорядження майном, а тому встановлене обтяження підлягає припиненню.
При цьому, саме бездіяльність АТ «Ощадбанк», як особи, в інтересах якої накладено обтяження, щодо ненаправлення відповідного повідомлення (листа) нотаріусу (державному реєстратору) про скасування запису про обтяження призвело до порушення прав позивача щодо неможливості розпорядження належним йому майном.
Крім того, пунктом 2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном. Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
За таких обставин, заперечення представника АТ «Державний ощадний банк України» про те, що банк не є належним відповідачем у справі є необґрунтованими та безпідставними.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права є безпідставними.
Позивач звернувся до суду з позовом про зняття обтяження. Відповідач вважає такий спосіб захисту неналежним.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
У статті 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.
Суд встановив сукупність наступних обставин: на належне позивачу нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 накладено два обтяження, здійсненого нотаріусом на підставі повідомлення б/н Ощадбанку 21.05.2007; відсутність у позивача заборгованості перед АТ «Ощадбанк», як відсутність і будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем; відсутність претензій зі сторони відповідача до позивача; відсутність доказів звернення відповідача до нотаріуса про зняття обтяження.
Зважаючи на встановлені обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Доводи скаржника, що судом не вірно проведено розподіл судових витрат є необгрунтованими, оскільки, здійснюючи розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив із вимог ст. 141 ЦПК України та дійшов вірного висновку, що у разі задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, прийнявши до уваги, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування рішення немає, а тому апеляційну скаргу представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Лизуненка С.О. слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Лизуненка Сергія Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття обтяження з об'єкту нерухомого майна- залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції -залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков