Справа № 526/1411/24 Номер провадження 22-ц/814/2492/24Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
08 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,
за участю секретаря: Дороженка Р.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову за матеріалами заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову до звернення до суду із позовом, в якому просили забезпечити майбутній позов про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, шляхом накладення заборони на видачу свідоцтва про спадщину ОСОБА_3 приватним нотаріусом Заєць Ніною Миколаївною, яка веде дану справу, до вирішення спору по суті та вступу в законну силу рішення суду.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.
Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в зазначений ним спосіб.
Вказував на помилковість висновків суду про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки сама заява та викладений в ній спосіб забезпечення відповідає вимогам ст.ст. 149-159 ЦПК України та роз'ясненням Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9.
Зазначав, що наявність спадкового спору підтверджується поданою позовною заявою, її змістом та додатками до неї. При цьому, закон передбачає можливість подавати заяву про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, що і було ним зроблено як спадкоємцем, який бажає оформити свої спадкові права.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 надіслала свій відзив ОСОБА_3 , у якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що в своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять прийняти рішення про забезпечення позову шляхом накладення заборони на видачу свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_3 . приватним нотаріусом Заєць Ніною Миколаївною до вирішення спору по суті та до набрання рішенням суду законної сили.
До вказаної заяви останніми приєднано квитанцію про сплату судового збору та повідомлення приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н. М. № 295/02-14 від 13.03.2024 на ім'я ОСОБА_4 про відкриття спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , із роз'ясненням змісту ч.3 ст. 1272 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд звернув увагу на те, що прізвище заявників вказано як « ОСОБА_6 », тоді як прізвище спадкодавця « ОСОБА_7 » та зазначив, що будь-яких документів на підтвердження їх родинних відносин з померлим ОСОБА_5 до заяви про забезпечення позову не додано.
Окрім того, заява про забезпечення позову подана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а підписана лише ОСОБА_1 , в зв'язку з чим неможливо визначитися з колом заявників у забезпеченні позову.
Встановивши відсутність доказів, які б свідчили про наявність спору між сторонами, а також доказів родинних стосунків заявників з спадкодавцем, виходячи з недоведеності останніми підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення, суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з даним судовим рішенням, виходячи з наступного.
Згідно із ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто головною умовою вжиття заходів, передбачених ст. 150 ЦПК України, є обґрунтовані побоювання щодо істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом з цим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Законодавством передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Між тим, доказів того, що не забезпечення позову у визначений заявниками спосіб може призвести до невиконання чи утруднення виконання судового рішення про надання заявникам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини матеріали справи не містять.
Крім того, як було з'ясовано колегією суддів при перегляді ухвали місцевого суду, заявниками до даного часу не пред'явлено позов про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, відкритих проваджень щодо такого предмета спору не має, а відтак залишається недоведеною обставина, яка б свідчили про реальний спадковий спір між спадкоємцями померлого ОСОБА_5 .
За вказаних обставин, судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону було вирішено питання про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків місцевого суду не спростовують.
Так, залишається не вирішеним питання про пред'явлення заявниками як спадкоємцями відповідного позову про надання їм додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, колегією суддів звернуто увагу на те, що сам по собі запропонований спосіб забезпечення позову за своєю правову природою не відповідає загальним положенням ст. 150 ЦПК України, а фактично дублює приписи п. 3 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Так, зазначеним пунктом передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Таким чином, самим законодавством, яке регулює дії нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом встановлено підстави та порядок зупинення вчинення нотаріальної дії.
З огляду на положення п. 3 вказаного Порядку та недоведеність заявниками підстав для забезпечення позову у визначений ними спосіб, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна