СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/12/24
ун. № 759/297/23
08 липня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Твердохліб Ю.О.
присяжних Гетьман Ю.В., Козака М.Ф.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної м. Києві державної адміністрації про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023 року відкрито провадження у справі, у порядку досудової підготовки справи витребувано медичну карту та призначено стаціонарну комісійну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.
Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2023 року призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.08.2023 року відновлено провадження та витребувано необхідні додаткові матеріали для проведення експертизи.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2023 року направлено справу до Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" для виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2024 року відновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.
ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час і місце судових засідань 18.06.2024 року, 08.07.2024 року належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення (а.с. 87), однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь яких клопотань не надходило.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає (від лат. Dispono - розпоряджатись) надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав). В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача за процесуальним змістом є його конклюдентною дією, в якій виявлена його воля на залишення позову без розгляду, що є правовим наслідком свідомого нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився у судове засідання, так і відповідача, який ставиться у ситуацію невизначеності від таких дій позивача.
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого заявника і у випадку повторної його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 2 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За встановленими у статтях 12, 13 ЦПК України принципами змагальності та диспозитивності, - особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно із ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналізу вищенаведених норм, враховуючи, що бойові дії в місті Києві та Київській області не відбуваються, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, заявник повторно в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення судових засідань або про розгляд справи за його відсутності не надіслав, своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористався, суд вважає, що повторна неявка заявника в судове засідання свідчить про зловживання процесуальними правами та небажання підтримувати заявлені вимоги, що є підставою для залишення заяви без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду, суд враховує строки, визначені законом для розгляду справи, враховує дію принципів диспозитивності, змагальності у цивільному судочинстві і рівності прав та обов'язків сторін, враховує використання заявником його процесуальних прав та ставлення до виконання процесуальних обов'язків, враховує вжиті судом заходи і що вони є достатніми для забезпечення прав заявника при умові добросовісного здійснення ним своїх прав та належного виконання процесуальних обов'язків.
Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не є порушенням права заявника на справедливий захист та не може вважатися обмеженням його права доступу до суду, адже після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10,13, 44, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної м. Києві державної адміністрації про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 08.07.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб
Ю.В. Гетьман
М.Ф. Козак