Справа № 755/11928/24
№ 1-кс/755/2382/24
"09" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з вищою освітою, працюючому неофіційно різноробочим, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040002374 від 05.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на території Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.07.2024 року, приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу зупинки громадського транспорту, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який спав на лавці зупинки громадського транспорту та помітив, що в кишені останнього перебував мобільний телефон марки «Iphone XS Space Gray 64 GB», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , Serial № НОМЕР_3 , та в цей момент, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення даного майна в період воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , який спав, та шляхом вільного доступу, викрав з правої кишені його штанів мобільний телефон марки «Iphone XS Space Gray 64 GB», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , Serial № C39YV2X3KPG1, вартістю 8 000 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи при собі мобільний телефон марки «Iphone XS Space Gray 64 GB», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , Serial № НОМЕР_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 8 000 гривень 00 копійок.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності, а саме: протоколом обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 .
Разом з тим, у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а також, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання наступним спробам, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, більш м'які запобіжні заходи, ніж застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не достатні для запобігання всім наявним ризикам у їх сукупності та взаємозв'язку, та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому, може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, з підстав, наведених у ньому, зазначивши, що підозра є обґрунтованою, підозрюваний ОСОБА_4 свою вину визнає повністю.
Підозрюваний ОСОБА_4 прохав застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки він перебуває на замісній терапії, неофіційно працює,а раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Заслухавши думки прокурора та підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження.
Однак, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що неофіційно працює, має місце проживання у м. Києві, раніше не судимий, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища, у межах строку досудового розслідування, а саме до 02 вересня 2024 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: