Справа № 569/7060/24
11 липня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Меркулова С.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в мiстi Рiвне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 02 червня 2003 року між нею та її колишнім чоловіком - ОСОБА_2 був розірваний шлюб.
Після розлучення з першим чоловіком, вона познайомилася з ОСОБА_3 , а з грудня 2005 року та по день смерті ОСОБА_3 , а саме по 05 квітня 2022 року вони проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
За час їхнього спільного проживання з ОСОБА_3 вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт за місцем свого проживання, купували меблі, побутову техніку, спільно сплачували комунальні послуги, разом одружували її дітей від першого шлюбу, доглядали онуків, яких вважали спільними.
Після смерті ОСОБА_3 вона здійснила обряд його поховання, майном, яке залишилося після його смерті користується по теперішній час. Після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке вона має намір успадкувати, однак через відсутність укладеного офіційного шлюбу між ними і відсутністю встановленого факту постійного проживання з померлим, в позасудовому порядку оформити свої спадкові права вона не може.
26.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача Н.Мозоль подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вказує, що позивачкою не долучено до позову своїх паспортних даних, не надано доказів того, що позивачка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, а долучені до матеріалів справи чеки на придбання позивачкою в інтересах померлого ОСОБА_3 ліків, товарів, меблів викликають сумніви. Крім того, наявні в матеріалах справи фотокопії вважає такими, що не можуть підтвердити факт спільного проживання позивачки з померлим ОСОБА_3 , оскільки не можуть бути єдиною підставою для встановлення даного факту. Не погоджується із твердженням того, що позивачка здійснювала обряд поховання ОСОБА_3 , оскільки до матеріалів справи не додано договору про здійснення поховання. Також вказує, що акт спільного проживання однією сім'єю не підтверджує факту проживання однією сім'єю, оскільки виданий після смерті ОСОБА_3 .
Позивачка та її представник - адвокат Меркулов С.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
ОСОБА_1 допитана в судовому засіданні у порядку ст. 234 ЦПК України як свідок згідно із ст. 230-232 ЦПК України підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Пояснила, що з грудня 2005 року вона з ОСОБА_3 почали проживати однією сім'єю, як дружина та чоловік за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб між ними не був зареєстрований, оскільки в цьому не було потреби. За час проживання однією сім'єю вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Вказала, що всі свята проводили разом в колі рідних та друзів. ОСОБА_3 спілкувався з її батьками та родичами. Крім того, вона з ОСОБА_3 їздила до його батьків допомагати по господарству в с. Щечикин Корецького району Рівненської області. З часом доглядала його батьків до смерті. Похованням батьків померлого чоловіка здійснювала разом із покійним ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 її доньку від першого шлюбу сприймав як за рідну, а її дітей як за своїх онуків. На весіллі її доньки від першого шлюбу ОСОБА_3 ніс коровай як батько.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 суду показав, що проживає в АДРЕСА_2 , є сусідом позивачки і відповідно був сусідом ОСОБА_3 до моменту смерті останнього. Позивачку та померлого її цивільного чоловіка знає давно, як сусід постійно спілкувався з ними. Вважає, що відносини, які були між позивачкою та померлим ОСОБА_3 є характерними відносинами як чоловіка і дружини. Всі дозвілля вони проводили разом, займалися побутовою роботою, по господарству, робили ремонти, придбавали речі. Померлий ОСОБА_3 добре спілкувався з дітьми позивачки від першого шлюбу, доглядав їхніх дітей, яких вважав своїми онуками. Часто дітей привозили до нього, поки позивачка була на роботі, дітей доглядав ОСОБА_3 .
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 суду показала, що відносини, які були між позивачкою та померлим ОСОБА_3 мали ознаки шлюбних, оскільки вони спільно проживали, вели спільно господарство, мали спільний бюджет.
Заслухавши пояснення позивача та її представника - адвоката Меркулова С.А., покази свідків, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2022 року.
ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11 липня 2016 року, а ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06 грудня 2016 року, тобто батьки ОСОБА_3 померли до смерті останнього.
З довідки № 396 від 14 червня 2023 року виданої Виконавчим комітетом Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_1 , 1961 року народження, дійсно похоронила свого чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Щекичин Рівненського району Рівненської області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про спільне проживання однією сім'єю № 4 від 20 червня 2022 року виданим ОСББ «Моя рідна оселя».
ОСОБА_3 , як вважає позивачка, був її цивільним чоловіком. До зустрічі із нею, ОСОБА_3 не був одружений, дітей не мав, тому він з ніжністю і любов'ю ставився до позивачки та її дітей від першого шлюбу, піклувався про них та їхніх дітей, яких вважав своїми онуками.
3 метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , позивачка звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марини Степанівни.
02.06.2023 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Мариною Степанівною їй було роз'яснено та повідомлено, що з поданих документів не вбачається за можливе встановити родинні стосунки (факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу) між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 , тому ОСОБА_1 необхідно звернутися до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Мариною Степанівною після смерті ОСОБА_3 вбачається, що така була заведена за заявою позивачки - ОСОБА_1 , інших спадкоємців, які звернулися в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 немає.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.ст. 3, 21 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1264 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року № 757/8786/15-ц.
Не викликає в суду сумнівів той факт, що за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , вони спільно замінювали вікна та двері, здійснювали заміну лічильника на електроенергію, купували меблі, побутову техніку, пилосос, що підтверджується чеками, які зберігаюся у позивачки. Також позивачка оплачувала від імені померлого комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про оплату за газ, світло, ОСББ, теплокомуненергія, які також зберігаються у позивачки. Проплати здійснювалися як готівкою, так і безпосередньо з банківської картки позивачки, що підтверджується відповідними квитанціями.
Квитанція до прибуткового касового ордера, наявна в матеріалах справи підтверджує той факт, що позивачка разом із померлим ОСОБА_3 здійснювали обряд поховання матері останнього - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді вони разом придбавали на похорони труну, хрест, ритуальний набір.
15 березня 2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була укладена Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-М8МХ-ЕМ00, згідно якої надавачем ПМД є КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» РМР, лікар, який надає ПМД - ОСОБА_8 , довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом - ОСОБА_9 .
Світлини, наявні в матеріалах справи підтверджують факт перебування в шлюбних відносинах позивачки та померлого ОСОБА_3 в різні періоди їхнього життя.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.
З висновків Верховного Суду викладених у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, вбачається, що обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкоємцем спільним витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Для встановлення факту проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. При цьому показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Всі вищеперераховані обставини знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Суд критично відноситься до доводів представника відповідача, як на підставу заперечення позовних вимог, стосовно ненадання паспортних даних до позову, оскільки дана обставина не відповідає дійсності, копія паспорта додана до матеріалів справи. Також суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що світлини, наявні в матеріалах справи не можуть підтверджувати факт постійного проживання позивачки із померлим ОСОБА_3 , оскільки вони є єдиними доказами. Суд звертає увагу, що світлини, наявні в матеріалах справи є не єдиними доказами, на які посилається позивачка і оцінюються судом як окремо кожен так і в сукупності з іншими доказами. Щодо тверджень представника відповідача стосовно не надання договору про здійснення поховання суд зазначає, що позивачкою надано суду довідку № 396 від 14 червня 2023 року видану Виконавчим комітетом Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, яка не викликає сумнівів у здійсненні обряду поховання позивачкою ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст. 1222 ЦК України визначено, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За ст. 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином позивачем доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки встановлено, що позивач спільно проживала з померлим ОСОБА_3 з грудня 2005 року до смерті останнього, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4 СК України ст.ст. 1216, 1217, 1261-1265 ЦК України ст.ст. 4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2005 року до 05 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 13.04.2000 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Рівненська міська рада (м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ - 34847334).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.