Справа № 525/299/24
Провадження №2/525/166/2024
10 липня 2024 року селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Хоменка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Мєшніка К.І. звернулось до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 15.03.2024 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на 15.04.2024, відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками, роз'яснено порядок та строки подання відзиву на позов. У подальшому розгляд справи відкладено на 15.05.2024, 10.06.2024, 10.07.2024, з поважних причин.
19.04.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову та повернення сплаченої суми судового збору.
22.04.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору та повернення позивачу сплаченої суми судового збору.
У судове засідання 10.07.2024 сторони повторно не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач у судове засідання не з'явилась, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.
Суд проводить розгляд справи з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши зміст поданих сторонами заяв, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено право позивача на власний розсуд розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду (закрити провадження у справі) чи закінчити судовий розгляд справи.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, у тому числі якщо позивач відмовився від позову.
Згідно повноважень представник позивача ОСОБА_2 має право подати від імені позивача заяву про закриття провадження в справі.
Таким чином, з урахуванням принципу диспозитивності, оскільки позивач до початку судового розгляду подав заяву про закриття провадження в справі, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач, звертаючись до суду з заявою про закриття провадження у справі просив повернути АТ «Універсал Банк» судовий збір. Виходячи із принципу диспозитивності, суд розглядає питання у межах заявлених вимог.
Із матеріалів справи установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 1).
Підстави та порядок повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі, у тому числі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У той же час, частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки, позивач відмовився від позову, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за можливе повернути позивачу АТ «Універсал Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, у розмірі 1514 грн. ( 3028 х 50% =1514).
За таких підстав суд вважає, що клопотання представника позивача слід задовольнити частково.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у зв'язку з відсутністю спору, суд приходить до переконання, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року по справі N 638/3792/20).
Матеріалами справи не доведено, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань, позивач просив закрити провадження у справі, з інших підстав.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 142, 255-256, 259-260, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовити.
Заяву представника позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження, у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Головному управлінню Державної казначейської служби України в Полтавській області (36000 м. Полтава, вул. Шевченка, 1) повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні даного позову на підставі платіжного доручення №25851470774 від 12.02.2024 у АТ «Універсал Банк», що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи).
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Я.В. Прасол