Справа № 525/726/24
Провадження №3/525/357/2024
10.07.2024 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судового засідання Хоменка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гром. України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП судом не встановлено,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №296552 від 19.05.2024, 19.05.2024 о 20 год. 12 хв. по вулиці 1 Травня, 4, в селищі Гоголеве Миргородського (колишнього Великобагачанського) району Полтавської області ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito 110» днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання на виклик суду не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи на адресу суду не звертався.
Суд, згідно положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 4 вказаної статті встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У той же час ч. 1 ст. 126 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою ст. 130 КУпАП).
Згідно п. 4 розділу VІІ вказаної Інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою органу Національної поліції додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №987948 від 10.02.2024, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121, ч. ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП в розмірі 3400 грн., копія даної постанови не містить інформації про набрання нею законної сили (а.с. 2). Довідка, згідно розділу VІІ Інструкції до матеріалів справи не додана. Також посилаючись на те, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами, уповноважений поліцейський, у порушення Інструкції, довідки про отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії до матеріалів справи не додав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджено відсутність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд приходить до переконання, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не є доведеною, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, ч. 5 ст. 126, п. 1 ст. 247, 279, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Прасол