Справа № 357/8827/24
3/357/4238/24
05.07.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, що надійшли з Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратором у книгарні «Є» в с. Чайки Бучанського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.08.2015 Миронівським РС УДМС України в Київській області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», а також Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 41/2024 від 10.06.2024 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», а також Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 42/2024 від 10.06.2024 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2024 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинення адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. надав висновки в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП, вважає за доцільно об'єднати протоколи про адміністративні правопорушення в одне провадження та що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив суд притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 850,00 гривень.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Так, відповідно до наказу ГУ НП в Київській області від01.02.2021 № 23 о/с сержанта поліції Рабець Інну Віталіївну призначено на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
З 16.10.2023 сержанта поліції ОСОБА_1 (0175126), поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області звільнено наказом ГУ НП в Київській області від 13.10.2023 № 224 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно по підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Згідно із абзацом 15 ч. 1 ст. 1, абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ та п. 2-7 ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визнання порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024.
Згідно з витягом із офіційного сайту «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 фактично подала щорічні декларації за 2021 та 2022 роки лише 25.03.2024, хоча граничним терміном подачі щорічної декларації Законом визначено 31.01.2024.
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до п.п. «з» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону поширюється дія цього Закону, несвоєчасно подала без поважних причин щорічні декларації за 2021 та 2022 роки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларації фактично подані 25.03.2024.
Так, наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абзац 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Розділом ІІ Порядку заповнення та подання декларації визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті.
Декларація подається незалежно від того, перебуває суб?єкт декларування в Україні чи за її межами.
Наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи поліцейським, зобов'язана була подати щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 та 2022 рік до 00 год. 00 хв. 01.02.2024.
Згідно з відомостями з Реєстру, щорічну декларацію за 2021 рік, ОСОБА_1 подала лише 25.03.2024 о 12:59 год, за 2022 рік - 25.03.2024 о 13:17 год, тобто несвоєчасно.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є гранична дата до закінчення якої необхідно було подати щорічні декларації за 2021 та 2022 роки, тобто 31.01.2024 року.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати електрону декларацію через мережу Інтернет в будь-якому місці.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, тобто 10.06.2024.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне подання ОСОБА_1 до веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначені строки, щорічної декларації за 2021 та 2022 роки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності),
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Окрім визнання винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: змістом протоколів про адміністративні правопорушення № 41/2024 та № 42/2024 від 10.06.2024; копією наказу № 524 о/с від 12.10.2018 про прийняття на службу до поліції та призначення переможця конкурсу ОСОБА_1 ; копією наказу № 23 о/с від 01.02.2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; копією послужного список, особистий № 0175126 на ОСОБА_1 ; пам'яткою-ознайомленням поліцейських з обмеженнями, пов'язаних зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства від 22.11.2022; копією присяги на вірність Українському народові ОСОБА_1 від 21.02.2019; копією клопотання до звільнення (за власним бажання) ОСОБА_1 від 10.10.2023; рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі службу/роботу від 24.11.2023; розпискою ОСОБА_1 від 13.10.2023 про отримання наказу про звільнення та копії трудової книжки; копією витягу з наказу № 224 о/с від 13.10.2023 про звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 ; відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Згідно зі ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують її відповідальність відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховуючи особу порушника, її майновий стан, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують її відповідальність та відсутність обтяжуючих її відповідальність обставин, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
На підставі ст. 40-1КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Просудовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-6, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА