Справа №293/939/24
Провадження № 3/293/615/2024
11 липня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч. 3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП
18.06.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №759949 від 14.06.2024, серії ААД №759950 від 14.06.2024 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18.06.2024 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Л.В.Лось.
Постановою від 20.06.2024 суд об'єднав в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/939/24, №293/940/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП. Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення постановив присвоїти єдиний унікальний номер судової справи № 293/939/24 та номер провадження 3/293/615/2024.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №759949 від 14.06.2024 гр. ОСОБА_1 14.06.2024 о 22 год 04 хв в с-щі Черняхів по вул. Кутузова,1 керував т/з ВМW520І днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, нечітка мова від проходження медичного огляду відмовився на нагрудний відеорегістратор поліцейського, чим порушив вимоги, п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №759950 від 14.06.2024 гр. ОСОБА_1 14.06.2024 о 22 год 04 хв в с-щі Черняхів по вул. Котузова керував т/з ВMW 520І днз НОМЕР_2 будучи позбавлений права керування т/з протягом року Черняхівським районним судом від 12.12.2023, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Судова повістка, що адресована ОСОБА_1 про виклик у судове засіданні від 11.07.2024, направлена за місцем його проживання, повернулась на адресу суду з поштовою відміткою про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.27).
Вказані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо неотримання судової повістки вказує на неналежну процесуальну поведінку.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 згідно вищезазначених протоколів, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП суд зазначає таке.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №759949 від 14.06.2024 гр. ОСОБА_1 14.06.2024 о 22 год 04 хв в с-щі Черняхів по вул. Кутузова,1 керував т/з ВМW520І днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, нечітка мова від проходження медичного огляду відмовився на нагрудний відеорегістратор поліцейського, чим порушив вимоги, п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, а дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує автомобілем, є підтверджені доказами ознаки наявності наркотичного сп'яніння.
Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.
Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №759949, складений за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку зафіксована на технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.
У цьому провадженні вирішальним для визнання особи винуватою є встановлення факту саме відмови водія виконати вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, з урахуванням того, що водій мав ознаки наркотичного сп'яніння.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №759949 від 14.06.2024 (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.06.2024 (а.с. 5);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 14.06.2024 (а.с. 6);
- відеозаписом події, наданим працівниками поліції (а.с.9).
Судом встановлено, згідно автоматизованої системи документообігу суду Д-3, ОСОБА_1 протягом року піддано адміністративному стягненню за ч.3 ст. 130 КУпАП, на підставі постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі № 293/665/24, дана постанова вступила в законну силу 16.05.2024.
Докази, які містяться на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, що і підлягає встановленню під час розгляду цієї справи є безперервним.
Водночас, суд звертає увагу, що в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозаписи в цій частині є належними та допустимими, оскільки на них зафіксована об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Суд встановив, що поліцейськими протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складене в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП суд зазначає таке.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №759950 від 14.06.2024 гр. ОСОБА_1 14.06.2024 о 22 год 04 хв в с-щі Черняхів по вул. Котузова керував т/з ВMW 520І днз НОМЕР_2 будучи позбавлений права керування т/з протягом року Черняхівським районним судом від 12.12.2023, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Склад правопорушення частини 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №759950 від 14.06.2024 (а.с. 16).
Судом встановлено, згідно автоматизованої системи документообігу суду Д-3, ОСОБА_1 протягом року піддано адміністративному стягненню за ч.5 ст. 126 КУпАП, на підставі постанов Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі № 293/665/24, дана постанова вступила в законну силу 16.05.2024.
Тобто матеріалами справи дійсно підтверджується, що ОСОБА_1 своїми діями, вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №759950 від 14.06.2024, (а.с. 16), вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Зазначені докази є чіткими, такими, що узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126, КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст.34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.3 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, ч.2 ст.36, 40-1, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130, 245, 251, 252, 256,266, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн (п'ятдесят одну тисячу гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять років) без конфіскації транспортного засобу.
2. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 5 (п"ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
3. На підставі частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн (п'ятдесят одну тисячу гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ