08 липня 2024 р. № 400/15255/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій просить:
„1. Задовольнити в повному обсязі адміністративний позов.
2. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за листопад 2022 року та березень, квітень 2023 року, а також у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 11.11.2022 по 30.11.2022, 01.02.2023 по 28.02.2023, 01.03.2023 по 07.03.2023 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за листопад 2022 року та березень, квітень 2023 року, а також у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 11.11.2022 по 30.11.2022, 01.02.2023 по 28.02.2023, 01.03.2023 по 07.03.2023 р., з урахуванням фактично виплачених сум.”
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 „Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за листопад 2022 року та березень, квітень 2023 року, а також у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 11.11.2022 до 30.11.2022, 01.02.2023 до 28.02.2023, 01.03.2023 до 07.03.2023.
Ухвалою від 25.12.2023 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати її за парвилами спрощеного позовного провадження, установив сторонам строки для подання заяв по суті справи та доказів, зобов'язав відповідача одночасно з поданням відзиву подати до суду докази нарахування і виплати позивачу у зазначених у позові періодах грошового забезпечення у збільшеному розмірі (до 30 000 грн та до 100 000 грн відповідно).
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив, доказів нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди не подав.
У зв'язку з тим, що від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у його військовому квитку.
Відповідач видав позивачу довідку від 17.06.2023 № 866 про те, що в період з 29.07.2022 до 08.09.2022, з 27.09.2022 до 02.10.2022, з 11.11.2022 до 07.03.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області.
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2023 підтверджується, що позивачу нараховано і виплачено додаткову винагороду в такі місяці спірного періоду:
- за листопад 2022 року - 34 516,13 грн;
- за лютий 2023 року - 100 000 грн;
- за березень 2023 року - 67 500 грн;
- за квітень 2023 року - 0 грн.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У цій справі обов'язок доказування є рівним, оскільки відповідач не має статусу суб'єкта владних повноважень. Зокрема, відповідач не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, органом військового управління, не здійснює відносно позивача публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, не надає адміністративних послуг.
За такого позивачу належало подати до суду докази, на підставі яких суд установить наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди за спірний період, а відповідачу - докази нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди або докази на підтвердження обставин, які, на думку відповідача, свідчитимуть про відсутність у позивача права на відповідну додаткову винагороду.
Питання нарахування і виплати додаткової винагороди у спірний період регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), окремим дорученням Міністра оборони від 23.06.2022 № 912/з/29 (в частині спірного періоду за 2022 рік), Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (в частині спірного періоду з 01.02.2023).
Пункт 1 Постанови № 168 в редакції станом на початок спірного періоду - листопад 2022 року - установлює, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За пунктом 1 Постанови № 168 в редакції, чинній в решту спірного періоду (в лютому - квітні 2023 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зазначені норми свідчать про те, що за один і той самий період може бути виплачена додаткова винагорода або в сумі 30 000 грн, або 100 000 грн. Одночасно такі винагороди не виплачуються, тому позовні вимоги, які заявлені одночасно і щодо винагороди в сумі 30 000 грн, і 100 000 грн за один і той самий період, є необгрунтованими.
Щодо додаткової винагороди в сумі 30 000 грн.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 № 44 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260) доповнений новим розділом XXXIV - „Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану”.
Норми розділу XXXIV застосовуються з 01.02.2023.
Пункт 2 розділу XXXIV Порядку № 260 в редакції з 01.03.2023 передбачає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірі 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
За пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 в редакції станом на 01.02.2023, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, за період з листопада 2022 року до січня 2023 року для нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди в сумі 30 000 грн достатньо було наявності у нього статусу військовослужбовця, а з лютого 2023 року юридичне значення має саме факт виконання бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
З довідки від 17.06.2023 № 866 вбачається, що за листопад 2022 року позивачу виплачена додаткова винагорода в сумі 34 516,13 грн, за березень 2023 року - 67 500 грн. Як саме обчислена така винагорода, сторони суду не повідомили і не довели, але, в будь-якому разі, така винагорода виплачена в сумі більше 30 000 грн, тому позовні вимоги про зобов'язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду в сумі 30 000 грн за листопад 2022 року і березень 2023 року до задоволення не підлягають.
За квітень 2023 року позивачу додаткова винагорода не нарахована і не виплачена. Згідно з витягом з наказу командира військової частини від 07.03.2023 № 66, позивач вибув на ППД у м. Вознесенськ. Відомості про виконання позивачем бойових завдань за бойовим розпорядженням у квітні 2023 року відсутні.
У справі відсутні докази виконання позивачем бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у період березня 2023 року, квітня 2023 року, тому, в силу положень пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, позовні вимоги щодо зобов'язання нарахування і виплати додаткової винагороди в сумі 30 000 грн (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) до задоволення не підлягають.
Суд повторює, що в разі нарахування і виплати додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн за певний період служби, 30 000 грн за цей самий період не нараховуються і не виплачуються.
Щодо додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168, умовою нарахування і виплати додаткової винагороди в сумі 100 000 грн є безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів.
Упродовж 2022 року питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, було деталізовано Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29.
Відповідно до пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойовий дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу) до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пункт 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції, чинній з 01.02.2023, тобто в спірний період з 01.02.2023 до 07.03.2023) передбачає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Документи, передбачені пунктом 3 окремого доручення (щодо періоду з 11.11.2022 до 30.11.2022) і пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 (щодо періоду за період з 01.02.2023 до 07.03.2023) позивачем не надані, тому підстави для нарахування і виплати додаткової винагороди в сумі 100 грн пропорційно часу участі в бойових діях за період з 11.11.2022 до 30.11.2022, з 01.03.2023 до 07.03.2023 не доведені.
Надана позивачем довідка від 17.06.2023 № 866 не є належним доказом, оскільки пункт 3 окремого доручення передбачає подання довідки лише щодо відряджених військовослужбовців, а у спірний період позивач до інших військових частин, за матеріалами, справи, не відряджався.
Крім того, зазначена довідка не містить відомостей про участь позивача в бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконання бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
За період з 01.02.2023 до 28.02.2023 позивачу виплачена додаткова винагорода в сумі 100 000 грн.
Суд установив, що за листопад 2022 року, лютий - березень 2023 року додаткова винагорода позивачу виплачена (листопад 2022 року - 34 516,13 грн, лютий 2023 року - 100 000 грн, березень 2023 року - 67 500 грн). Позивач не заперечує цю обставину. Основним аргументом позовної заяви є недостатність, на думку позивача, нарахованої і виплаченої йому додаткової винагороди за спірний період. Позивач не обгрунтував і не довів, чому саме він вважає виплачені йому суми недостатніми, зокрема, не подав документів, передбачених окремим дорученням Міністра оборони та Порядком № 260, якими підтверджуються підстави для виплати додаткової винагороди.
Ураховуючи вищенаведене, в задоволенні позовної заяви належить відмовити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна