05 липня 2024 р. № 400/7475/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П", вул. Садова, 1, офіс 206,Миколаїв,54001,вул. Польова, 4-А,Михайлівка,Миколаївський район, Миколаївська область,57116
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,
провизнання протиправним та скасування наказу від 08.06.2023 року № 593,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Салоха-П» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 08.06.2023 № 593 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної виїзної перевірки ТОВ «Салоха-П» (код ЄДРПОУ 39483940).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем у наказі не зазначено конкретну підставу для проведення перевірки, зі змісту наказу не можливо встановити з приводу яких саме податкових декларацій має бути проведена перевірка, враховуючи, що у вимозі зазначено податкову декларацію від 20.05.2023 № 911367274, яку позивач не складав.
Ухвалою від 26.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначив, що у межах спірних правовідносин податковим органом правомірно призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Салоха-П», так як останнім подано декларацію з ПДВ за квітень 2023 року з від'ємним значенням з податку на додану вартість, загальна сума якого становить більше 100 тис. гривень № 9118451774 від 22.05.2023. Щодо зазначення у вимозі іншої декларації, то це є технічною помилкою і не може впливати на правомірність оскаржуваного наказу. Також, відповідачем зазначено, що вказані у наказі обставини, на переконання відповідача, є достатньою та самостійною підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи суд встановив наступне.
Позивачем 22.05.2023 подано податкову декларацію № 9118451774 у розмірі 1068070, якою заявлено відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023.
Головним управління ДПС у Миколаївській області винесено наказ від 08.06.2023 № 593 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної виїзної перевірки ТОВ «Салоха-П» (код ЄДРПОУ 39483940), яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Салоха-П» (код ЄДРПОУ 39483940) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період квітень 2023 від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.грн, з 20.06.2023 тривалістю 5 робочих днів.
У наказі зазначено, що він виданий на підставі пп. 19.1.6 п. 19.1 ст 19, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, 82.2 ст. 82 та з урахуванням пп. 69.2, пп. 69.9, пп. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погоджуючись з виданим наказом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
Так, згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
В свою чергу, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості. Суми такого від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов'язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Між тим, наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Згідно пп. 5 п. 5 розділу V Поряду заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, згідно п. 201.11 ст. 200 ПК України, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Згідно абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності наказу Головного управління ДПС У Миколаївській області «від 08.06.2023 № 593 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної виїзної перевірки ТОВ «Салоха-П» (код ЄДРПОУ 39483940).
В даному випадку, у якості юридичної підстави видання спірного наказу податковим органом, зокрема, визначено пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
При цьому, з визначеного предмету спірної перевірки вбачається, що фактичною підставою видання оскаржуваного наказу є факт подання позивачем декларації з ПДВ за квітень 2023 року з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Між тим, з аналізу змісту пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України вбачається наявність двох окремих підстав проведення документальної позапланової перевірки платника ПДВ, а саме: подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; подання декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Тобто, факт подання декларації з ПДВ з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн, є окремою та самостійною підставою для призначення документальної перевірки платника ПДВ.
Вказаний висновок неодноразово підтримувався Верховним Судом, зокрема у постанові від 03 травня 2022 року (справа № 140/3008/21), від 21 липня 2021 року (справа № 420/2382/20), від 19 лютого 2021 року (справа № 821/1235/17).
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Салоха-П» подало податкову декларацію з ПДВ за квітень 2023 року, в якій зазначено суму від'ємного значення із з податку на додану вартість в розмірі 4 749 267 грн.
Щодо посилання позивача на невірне зазначення декларації у вимозі податкової, то суд приймає до уваги обґрунтування відповідача щодо допущення технічної помилки, враховуючи, що позивач ознайомившись з оскаржуваним наказом відповідача міг встановити, яку саме податкову декларацію ним було подано і за якою заявлено відшкодування за квітень 2023 року. При цьому, сам наказ не містить неточностей чи відсутність інформації.
Враховуючи викладене, суд уважає, що Головне управління ДПС в Миколаївській області у межах спірних правовідносин мало правові підстави для призначення спірної перевірки.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" (вул. Садова, 1, офіс 206,Миколаїв,54001 39483940) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) про визнання протиправним та скасування наказу від 08.06.2023 року № 593, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов