04 липня 2024 р. № 487/4350/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
простягнення 57 471,10 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить стягнути грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій - 57 471,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при призначенні пенсії за віком їй не призначена разова допомога у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, хоча вона має необхідний стаж більше 30 років, що було встановлено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду віл 01.11.2021 у справі № 400/7862/21.
Ухвалою судді від 31.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просиві відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 400/7862/21 зобов'язань щодо врахування періодів роботи на посаді педагогічного працівника з 14.03.1996 по 12.02.1997, з 29.09.1999 по 30.04.2002, з 31.08.2004 по 31.07.2021 до страхового стажу, який дає право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, на Головне управління не покладалось. Страховий стаж, який дає право на призначення грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону склав - 12 років 09 місяців 23 дні. Грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій згідно з п. 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону не призначено, у зв'язку з відсутністю 35 років стажу, що підтверджує роботу Позивача в закладах державної або комунальної власності на відповідних посадах на день досягнення пенсійного віку.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком з 22.05.2021 року відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 400/7862/21, яке набрало законної сили 02.12.2021, Головне управління зобов'язано перерахувати педагогічний стаж позивачки для отримання права на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
10.12.2021 Головне управління прийняло рішення № 1815.1/03.04-пр про перерахунок педагогічного стажу позивачки.
Позивачка звернулась з заяою до відповідача 13.12.2021 щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.
Відповідач листом від 11.01.2022 повідомив позивачку, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 400/7862/21 зобов'язань щодо врахування періодів роботи на посаді педагогічного працівника з 14.03.1996 по 12.02.1997, з 29.09.1999 по 30.04.2002, з 31.08.2004 по 31.07.2021 до страхового стажу, який дає право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, на Головне управління не покладалось. Страховий стаж, який дає право на призначення грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону склав - 12 років 09 місяців 23 дні. Грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій згідно з п. 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону не призначено, у зв'язку з відсутністю 35 років стажу, що підтверджує роботу Позивача в закладах державної або комунальної власності на відповідних посадах на день досягнення пенсійного віку.
Позивачка непогодившись відмовою відповідача щодо вплати їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною 1 Закону №1058-IV врегульовано відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Пункту 1 Порядку №1191 визначено умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посада, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Аналізуючи наведені норми права, суд зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 400/7862/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсіного фонду України в Миколаївській області,виизнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо неперерахування ОСОБА_1 педагогічного стажу для отримання права на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати ОСОБА_1 педагогічний стаж для отримання права на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
Також, зазначеним рішенням суду встановлено, що позивачка має необхідний педагогічний стаж більше 30 років та вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили було встановлено, що позивачка має педагогічний стаж більше 30 років, враховуючи, що для призначення грошової допомоги необхідний для жінок педагогічний стаж 30 років, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у нарахуванні та виплаті їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Суд відхиляє посилання відповідача, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 400/7862/21 зобов'язань щодо врахування періодів роботи на посаді педагогічного працівника з 14.03.1996 по 12.02.1997, з 29.09.1999 по 30.04.2002, з 31.08.2004 по 31.07.2021 до страхового стажу, який дає право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, на Головне управління не покладалось. Оскільки, даним рішенням суду було встановлено, що педагогічний стаж позивачки складає більше 30 років і зобов'язано відповідача перерахувати педагогічний стаж. Тобто, це посилання відповідача не спростовує встановлений судом факт наявності у позивачки більше 30 років педагогічного стажу і лише свідчить про протиправні дії відповідача.
Позивачка просить суд стягнути грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій - 57 471,10 грн, однак стягненню підлягають вже нараховані суми, тоді як у даному випадку відповідачем не проводилось нарахування.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Позов задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов