08 липня 2024 року № 320/31636/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу, в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу - 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС за відповідачем обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-1013.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому заявник просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-1013, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області (відповідач за зустрічним позовом).
Обґрунтовуючи зустрічний позов відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказала, що належний їй транспортний засіб не є об'єктом оподаткування, оскільки рік випуску автомобіля, яким вона володіє, становить більше 1 року, а його середньоринкова вартість є меншою, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, яка розраховується за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 . Поновлено строк звернення до суду з зустрічним позовом, прийнято його до провадження, об'єднано первісний і зустрічний позови в одне провадження та призначено підготовче засідання. Вказаною ухвалою також відмовлено в задоволенні клопотання про пропуск Головним управлінням ДПС у Київській області строку звернення до адміністративного суду та відсутності поважних причин для поновлення строку
Відповідачем за зустрічним позовом подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив про правомірність нарахового транспортного податку на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-101.
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 19.06.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг по сплаті транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-101.
У подальшому, у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку направлена податкова вимога форми «Ф» від 20.01.2021 №4387-13, якою повідомлено, що станом на 19.01.2021 сума податкового боргу становить 25000,00 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу, проте повернулась з причин "за закінченням встановленого строку зберігання".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог статті 59 Кодексу позивачем на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми «Ф» від 20.01.2021 №4387-13, якою повідомлено, що станом на 19.01.2021 сума податкового боргу становить 25000,00 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу, проте повернулась з причин "за закінченням встановленого строку зберігання".
Згідно п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Підпунктами 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Податковий борг у розмірі 25000,00 грн підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2020 №0256814-5405-1013 та податковою вимогою «Ф» від 20.01.2021 №4387-13.
Втім, відповідач за первісним позовом вкала про те, що належний їй транспортний засіб (автомобіль Tesla Model S 2017 року випуску) не є об'єктом оподаткування, у зв'язку з чим податковим органом було безпідставно нараховано транспортний податок на суму 25000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 за ОСОБА_1 21.03.2019 зареєстровано загальний легковий хетчбек-В марки TESLA, 2017 року випуску, MODEL S, номер шасі НОМЕР_3 , тип джерела енергії - Е.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Абзацом другим зазначеного підпункту встановлено, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (абзац третій підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Пунктом 267.4 статті 267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно із підпунктом 267.6.1. пункту 167.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об'єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Разом з тим, статтею 8 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4 723,00 грн.
З аналізу викладеного вбачається, що 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2020 року складали 1 332 946,23 грн.
Водночас, суд зазначає, що, з урахуванням вимог статті 267 ПК України, платниками транспортного податку за 2020 рік є власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125,00 грн (4 723,00 * 375).
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
Як слідує зі змісту Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року, що розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA), оподаткуванню підлягає автомобіль TESLA MODEL S, тип палива - електро, з року випуску якого минуло не більше 1 року.
За змістом положень підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 за ОСОБА_1 21.03.2019 зареєстровано загальний легковий хетчбек-В марки TESLA, 2017 року випуску, MODEL S, номер шасі НОМЕР_3 , тип джерела енергії - Е.
Зі змісту Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 судом виявлено, що рік випуску транспортного засобу TESLA MODEL - S - 2017 рік, встановити точну календарну дату виготовлення автомобіля не вбачається можливим, а тому датою його виготовлення для цілей оподаткування вважається 01 січня 2017 року. Тобто, під критерій "рік випуску - до 1 року включно" цей автомобіль підпадав до 31 грудня 2017 року включно, з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно даний автомобіль підпадав під критерій "рік випуску - до 2 років включно", з 01 січня 2019 року підпадав під критерій "рік випуску - до 3 років включно", тоді як у Переліку значиться транспортний засіб марки TESLA MODEL І, рік випуску (включно) - до 1 року, тип пального електро.
Відповідно до інформації Мінекономрозвитку об'єктом оподаткування у 2020 році є, зокрема, TESLA MODEL S до 1 року.
Вказані висновки позивача узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 року у справі № 0340/1781/18.
Враховуючи встановлені обставини, автомобіль марки TESLA MODEL S, тип пального електро, рік випуску - 2017 (до 1 року) не був включений до Переліку легкових автомобілів, яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 (звітного) року, що міститься на офіційному веб-сайті Мінекономіки, а отже не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році.
Крім того, згідно інформації Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість автомобіля TESLA MODEL S 2017 року становить 1 332 946?23 грн, що менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2020 року.
Таким чином, належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки TESLA MODEL S, 2017 року випуску, тип пального електро - не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-101 та визначення позивачу за зустрічним позовом по даному автомобілю грошового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 25000,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу - 25000,00 грн задоволенню не підлягають.
Натомість, беручи до уваги наведені вище висновки, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, а тому такі підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-1013, прийнятого Головним управлінням ДПС у Київській області.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 28.03.2024 №69033558.
Отже, сплачений судовий збір за подачу зустрічного позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом.
Разом з тим, відповідно до статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем за первісним позовом при зверненні до суду.
Керуючись статтями 5, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0256814-5405-1013, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.