09 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5944/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ 777 Авто-Трейд Інтернешнл” (далі - ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 №UA205050/2024/000043/1.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару (автомобіля Mercedes-Benz Tourismo RHD-L, vin НОМЕР_1 , що був у використанні) подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205050012657U3, в якій було зазначено ціну товару 47500,00 євро, та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 №UA205050/2024/000043/1, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 85898,94 євро. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з підстав ненадання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених частинами другою - четвертою Митного кодексу України (далі - МК України).
Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 МК України декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
При цьому, зазначив, що безпідставним є посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на розбіжність щодо вартості товару, зазначену в інвойсі від 12.03.2024 №4/03/2024 та у копії митної декларації країни відправлення від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248, а також у відомостях про власника транспортного засобу і продавця (продавцем товару згідно контракту від 07.03.2024 №0703pl є “SETTE GROUP Sp.z о.о”, тоді як у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418 власником вказано “HOUNDEZEHOUIN EDJEATCHO RUFIN”).
До митного органу була подана спрощена версія експортної декларації від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248, яка надається відправником перевізнику з метою контролю завершення процедури вивезення товару за межі митної території Євросоюзу. Дана паперова версія не передбачає заповнення ряду граф, зокрема щодо умов поставки, фактурної вартості та ін. В експортній декларації від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248 зазначена лише статистична вартість (митна) товару, яка становить 205124,00 польських злотих, а не ціна товару.
Згідно пояснення, наданого агенцією митною Республіки Польща, якою здійснювалось митне оформлення, статистична вартість товару визначена відповідно до Інструкції для заповнення митних декларацій, затвердженої Міністерством фінансів Польщі. Для митних цілей в Республіці Польща використовується середній курс євро, який затверджується Національним Банком Польщі на місяць і є відмінним від офіційного курсу Нацбанку Польщі. Курс євро, зазначений в повній версії експортної декларації, наданої експортером, становив на момент оформлення 4,31630. Відповідно до вищезазначеної Інструкції статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у той час і в цьому місці, де вони залишають територію держави-члена. Відповідно, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і транспортні та страхові витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця призначення.
Статистична вартість використовується виключно лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту. В фактурі №4/03/2024 від 12.03.2024 зазначена ціна товару 47500,00 євро, в експортній декларації №MRN24PL341010E0063248 від 12.03.2024 зазначена статистична вартість (митна) товару - 205124,00 польських злотих, а не ціна товару.
Зазначає, що конвертація валют, визначення статистичної вартості товару для митних цілей країни відправника здійснювалася на території Європейського Союзу та на основі даних банківської систе ми Європейського Союзу у відповідності до нормативних документів Євросоюзу, тому Волинська митниця не може вказувати на можливість неточностей з боку ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл”, а тим більше зазначати як критерій ризиковості для визначення митої вартості за першим методом за ціною контракту.
Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні інформації про продавця та власника товару вказує на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а отже відомості у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ніяким чином не впливають на митну вартість, а тому не можуть розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418 є тимчасовим дозволом (з 29.02.2024 по 30.03.2024) на право користування транспортним засобом, але в жодному разі не є документом, що підтверджує митну вартість.
Додатково вказує, що умови поставки визначені в специфікації №1 від 12.03.2024 до зовнішньоекономічного контракту від 07.03.2024 №0703pl.
Також зазначає, що зміст повідомлення митниці про витребування додаткових документів не відповідає положенням статей 53-54 МК України, зокрема митним органом не вказано, які складові митної вартості необхідно підтвердити шляхом надання витребуваних документів, у свою чергу, надані позивачем документи, які підтверджують складові митної вартості товару, під сумнів митним органом не ставились. На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Крім того, у спірному рішенні, окрім номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
07.03.2024 між ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл” (покупець) та компанією SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу №0703pl, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Відповідно до пункту 2 контракту ціна контракту встановлюється в євро. Загальна сума контракту становить 500000 євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, що є невід'ємною частиною цього контракту. Згідно з пунктом 3 контракту умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.
Згідно із специфікацією №1 від 12.03.2024 до контракту купівлі-продажу №0703pl від 07.03.2024 продавець зобов'язався поставити товар - автобус бувший у використанні Mercedes-Benz Tourismo, vin НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 47500,00 євро. Умови поставки FCA - Kielce відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року; форма оплати - післяплата.
Відповідно до фактури від 12.03.2024 №4/03/2024 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус Mercedes-Benz Tourismo RHDL, 2011 рік, vin НОМЕР_1 , за ціною 47500,00 євро.
20.03.2024 з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару “Автобус туристичний, що був у використанні, марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - TOURISMO RHD-L, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ...” декларант позивача подав до Волинської митниці МД №24UA205050012657U3, де фактурну вартість імпортованого товару визначив у сумі 47500,00 євро, а у графі 12 МД митну вартість, з урахуванням витрат на транспортування товару, вказав у сумі 2 024 144,75 грн (еквівалентно 47667,20 євро).
До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: контракт від 07.03.2024 №0703pl; специфікацію від 12.03.2024 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 12.03.2024 №4/03/2024; сертифікат з перевезення №PL/MF/AT0061290 від 12.03.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418; висновок експерта від 20.03.2024 №531; калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 04.09.2020 №04/09; копію митної декларації країни відправлення від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248; сертифікат відповідності від 14.03.2024 №UA.014.016568-24.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 20.03.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначив у заяві від 20.03.2024 року б/н.
20.03.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000043/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000237.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 20.03.2024 №UA205050/2024/000043/1 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Вартість товару згідно інвойсу від 12.03.2024 №4/03/2024 (далі- інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248.
Продавець згідно контракту від 07.03.2024 №0703pl (далі- контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o, зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418 видане в Болгарії, та власником даного транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію вказано HOUNDEZEHOUIN EDJEATCHO RUFIN. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару.
Пунктом 3 контракту передбачено, що умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах відповідно до Інкотермс у редакції 2010 року. Пунктом 6 контракту визначено, що товар, поставлений за даним контрактом, вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до умов, визначених в інвойсі. Однак, в інвойсі відсутня інформація щодо умов поставки та вантажовідправника.
Оскільки декларант відмовився від надання вищевказаних витребуваних митницею документів, про що зазначив у заяві від 20.03.2024 року б/н, тому відповідач у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначив за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 85898,9392 євро (МД від 22.02.2024 №UA205050/2024/009840).
Товар було випущено у вільний обіг за МД від 20.03.2024 №24UA205050012691U7.
У порядку статті 55 МК України позивач листом від 23.04.2024 подав митниці додаткові документи на підтвердження митної вартості, а саме: копію платіжної інструкції в іноземній валюті №8 від 23.04.2024; лист митної агенції Efektor Zbigniew Keczkowski від 22.03.2024 з відповідним перекладом на українську мову; середні ставки для визначення митної вартості за період з 01.03.2024 по 31.03.2024. Однак листом від 08.05.2024№7.3-2/15-02/14/5148 митниця прийняте рішення від 20.03.2024 №UA205050/2024/000043/1 залишила в силі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт купівлі-продажу від 07.03.2024 №0703pl; специфікацію від 12.03.2024 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 12.03.2024 №4/03/2024; сертифікат з перевезення №PL/MF/AT0061290 від 12.03.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418; висновок експерта від 20.03.2024 №531; калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 04.09.2020 №04/09; копію митної декларації країни відправлення від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248; сертифікат відповідності від 14.03.2024№UA.014.016568-24.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом купівлі-продажу від 07.03.2024 №0703pl визначено обов'язок продавця поставляти товар - транспортні засоби нові та які були у використанні, натомість покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. Валютою платежу за цим контрактом є євро. Умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товарно-супровідних документах відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року.
Специфікацією від 12.03.2024 №1 до контракту купівлі-продажу від 07.03.2024 №0703pl визначено предмет та умови поставки товар - автобус бувший у використанні Mercedes-Benz Tourismo, vin НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 47500,00 євро. Умови поставки FCA - Kielce відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року; форма оплати - післяплата.
Відповідно до рахунку-фактуру (інвойсу) від 12.03.2024 №4/03/2024 вартість товару становить 47500,00 євро (наявні посилання на контракт від 07.03.2024 №0703pl, специфікацію від 12.03.2024 №1).
Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсу) від 12.03.2024 №4/03/2024 (47500,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050012657U3 (графа 22).
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Вказуючи на вищевказані розбіжності митний орган у повідомленні декларанту вказав на необхідність подання додаткових документів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково листом від 23.04.2024 позивач подав митниці копію платіжної інструкції в іноземній валюті №8 від 23.04.2024, якою підтверджено оплату за придбаний товар у сумі 47500,00 євро відповідно до контракту від 07.03.2024 №0703pl та специфікації від 12.03.2024 №1.
Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Водночас чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а МК України не надано права та не визначено обов'язку митним органам надавати оцінку господарській операції контрагентів (продавця та попереднього власника) та питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митного органу й не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв'язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього), специфікація та рахунок-фактура (інвойс).
Зауваження митниці про те, що вартість товару згідно інвойсу від 12.03.2024 №4/03/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 12.03.2024 №MRN24PL341010E0063248 є надуманими, адже очевидним є те, що в митній декларації країни відправлення йдеться про статистичну вартість (митну) в національній валюті в державі-члена Євросоюзу, де подається митна декларація, тобто, наведене числове значення у злотих при конвертації валют у митних цілях в Республіці Польща. На думку суду, митний орган не мав труднощів перевірити це числове значення за курсом валют.
Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Відповідач у спірному рішенні також вказує, що згідно МД поставка даного товару здійснювалась по контракту від 07.03.2024 №0703pl. Згідно цього контракту та інвойсу від 12.03.2024 №4/03/2024 продавцем є SETTE Group Sp. z.o.o., проте в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2024 №001493418 власником вказано HOUNDEZEHOUIN EDJEATCHO RUFIN.
Суд зауважує, що усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Також наданими документами, а саме специфікацією від 12.03.2024 №1 визначено умови поставки - FCA - Kielce відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, а тому відсутність умов поставки в інвойсі не позбавляло митний орган перевірити такі умови в інших документах.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України, та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З огляду на наведене висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними, а сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язок щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо транспортного засобу у розмірі 85898,9392 євро. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 №UA205050/2024/000043/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4870,43 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 06.05.2024 №74.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20 березня 2024 року №UA205050/2024/000043/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у сумі 4870,43 грн (чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень 43 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук