вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
10 липня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/413/24
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Ужгород", код ЄДРПОУ - 38330105, 88000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 33,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШБУ - 77", код ЄДРПОУ - 41412376, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, 4
про стягнення коштів,
Без виклику учасників справи,
ТОВ "АВЕ Ужгород", код ЄДРПОУ - 38330105, звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до ТОВ "ШБУ - 77", код ЄДРПОУ - 41412376, з позовними вимогами про стягнення 32 838.54 грн. суми основної заборгованості за оплату наданих послуг за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами №4295 від 10.02.2021 року.
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 29.04.2024 у цій справі прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином про відкриття провадження у справі (ухвала про відкриття провадження була надіслана відповідачу до його електронного кабінету та отримана ним 01.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи).
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про відкрите провадження у даній справі та про необхідність подання заяв по суті справи (відзиву).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін у справі добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суть спору за позицією Позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивач надає послуги з управління побутовими відходами на території колишньої Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на підставі розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.12.2014 №367.
Між сторонами у даній справі був укладений договір №4295 від 10.02.2021 про надання послуг з поводження з побутовими відходами, відповідно до п. 1 якого, заявник (позивач) надає боржникові (відповідач) послуги з поводження з побутовими відходами, а боржник зобов'язується оплачувати вказані послуг на умовах і в порядку, передбачених Договором.
Тариф на вивезення відходів для інших споживачів (підприємств, установ, організацій) становить 226.04 грн. з ПДВ (п. 15 договору).
Згідно п. 15 договору, місячний об'єм надання послуг за договором складає 19.07 м. куб.
За твердженням позивача, ним надано послуги відповідачу у повному обсязі, однак в останнього накопичилась заборгованість перед позивачем за надані послуги станом на 26.04.2024 у розмірі 32 838.54 грн., стягнення якої і стало предметом розгляду у даній справі і підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх порушених прав.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:
Довідкою про підтвердження статусу єдиного постачальника послуг №15.06-08/03 від 05.01.2024, виданою Закарпатською торгово-промисловою палатою підтверджується, що ТОВ "АВЕ Ужгород" є єдиним постачальником послуг з поводження з побутовими відходами на території Чопської міської територіальної громади.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 10.02.2021 між сторонами був укладений договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №4295 (далі - договір).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що виконавець (позивач) зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором, на підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.12.2014 №367, рішення Виконавчого комітету Соломонівської сільської ради №11 27.02.2019 та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Згідно п. 11.1. договору, споживач має право на одержання своєчасно та належної якості послуги згідно із законодавством і умовами договору.
Пунктом 12.3. договору сторони передбачили, що споживач зобов'язується своєчасно оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами.
У розділі 15 договору сторони погодили ціну та порядок оплати послу. Відповідно до п. 15 договору, згідно з рішенням Виконавчого комітету Соломонівської ради №11 від 27.02.2019 тариф на вивезення 1 м. кв. відходів для інших споживачів (інших підприємств, організацій, установ) становить: твердих - 226.04 грн. з ПДВ за 1 м. куб. Сторони узгодили, що місячний об'єм надання послуг за договором складає - 19.07 м. куб.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 16 договору).
У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше, ніж протягом останнього дня поточного місяця (п. 17 договору).
Згідно п. 18 договору, послуги оплачуються готівкою та/або в безготівковій формі.
Пунктом 20 договору передбачили порядок змін ціни на послуги, які надаються виконавцем. Так, відповідно, у разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше, ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань. Згідно приписів даного пункту, протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавець інформує споживача про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений Порядком №10 та доводить до відома споживача інформацію, передбачену цим порядком; строк, протягом якого від споживача приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж на 14 календарних днів з дня повідомлення споживача про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи); у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідного органу.
Відповідно до приписів п. 27 договору, такий укладається строком на 1 рік, а в частині розрахунків та відповідальності сторін - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Судом встановлено, що даний договір є підписаним з обох сторін уповноваженими представниками сторін. Відтак, договір, в силу присів п. 27 договору є чинним.
Актом прийому - передачі до договору №4295 від 10.02.2021 підтверджується передача позивачем відповідачу пластикових контейнерів у кількості 4 шт. вартістю 24 000.00 грн.
Витягом із рішення виконавчого комітету Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області від 26.07.2022 №229 "Про коригування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" підтверджується встановлення тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами на території Чопської міської територіальної громади, розрахований за результатами коригування ТОВ "АВЕ Ужгород" в сумі 287.00 грн. за 1 м. куб. для всіх категорій споживачів, із врахуванням планових витрат на поводження з відходами на Чопському полігоні. Дане рішення набрало чинності 01.08.2022 року.
Розрахунком боргу, проведеним представником позивача, який міститься в матеріалах справи, підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у загальному розмірі 32 838.54 грн. з ПДВ станом на 26.04.2024 за період з 01.02.2021 по 01.12.2023 року, стягнення якою і стало підставою для звернення позивачем до суду за захистом своїх порушених прав.
Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Укладений між сторонами договір №4295 від 20 лютого 2021 року за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 ЦКУ, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 ЦКУ, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами 509 ЦКУ визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГКУ, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до 903 ЦКУ, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначенням, наведеним у п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління відходами", побутові відходи - це змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств.
Органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про управління відходами").
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про управління відходами", послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.
Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами. Виконавець послуги з управління побутовими відходами укладає договори із споживачами послуги (ч. 5, 7 ст. 33 Закону України "Про управління відходами").
Відповідно до ч. 1 ст. 34 вищевказаного закону, плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги. Тариф на послугу з управління побутовими відходами є середньозваженим тарифом, що формується на основі тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Витрати на адміністрування послуги з управління побутовими відходами розраховуються окремо у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та включаються до середньозваженого тарифу виконавця послуги. Тариф на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифи на збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів встановлюються органом місцевого самоврядування окремо за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні, відходи зелених насаджень). Розрахунок тарифу на послугу з управління побутовими відходами здійснює виконавець послуги. Розрахунок тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів здійснюють суб'єкти господарювання, які здійснюють відповідні операції.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги це, зокрема, послуги з управління побутовими відходами.
В силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦКУ встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що довідкою про підтвердження статусу єдиного постачальника послуг №15.06-08/03 від 05.01.2024, виданою Закарпатською торгово-промисловою палатою підтверджується, що ТОВ "АВЕ Ужгород" є єдиним постачальником послуг з поводження з побутовими відходами на території Чопської міської територіальної громади.
Таким чином, суд висновує, що ТОВ "АВЕ Ужгород" надає послуги з управління побутовими відходами на території колишньої Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на підставі розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.12.2014 №367.
Відповідно до положень Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення кокурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів" №918 від 25.08.2023 та Постанови КМУ "Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами" №835 від 08.08.2023, усі споживачі, які проживають та/або ведуть свою господарську або будь-яку іншу діяльність в межах с. Соломоново, зобов'язані укласти із заявником договори про надання послуг із вивезення побутових відходів та своєчасно і в повному обсязі оплачувати вказані послуги. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний у порядку та на умовах, передбачених такими договорами, здійснювати збір та вивезення побутових відходів у погоджених обсягах та за визначену плату.
Таким чином, 10.02.2021 між сторонами був укладений договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №4295. Пунктом 1.1. договору передбачено, що виконавець (позивач) зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором, на підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.12.2014 №367, рішення Виконавчого комітету Соломонівської сільської ради №11 27.02.2019 та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до приписів п. 27 договору, такий укладається строком на 1 рік, а в частині розрахунків та відповідальності сторін - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Судом встановлено, що даний договір є підписаним з обох сторін уповноваженими представниками сторін. Відтак, договір, в силу присів п. 27 договору є чинним.
Витягом із рішення виконавчого комітету Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області від 26.07.2022 №229 "Про коригування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" підтверджується встановлення тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами на території Чопської міської територіальної громади, розрахований за результатами коригування ТОВ "АВЕ Ужгород" в сумі 287.00 грн. за 1 м. куб. для всіх категорій споживачів, із врахуванням планових витрат на поводження з відходами на Чопському полігоні. Дане рішення набрало чинності 01.08.2022 року.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком боргу встановлено, що в період із лютого 2021 року по грудень 2023 року (включно) відповідач заборгував перед позивачем за надані послуги з поводження побутовими відходами суму 32 838.54 грн., яка станом на момент судового розгляду даного спору не погашена.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32 838.54 грн. заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо обґрунтованості рішення.
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 3028.00грн., сплачені згідно з платіжною інструкцією №19443 від 26.04.2024 та платіжною інструкцію №18830 від 16.01.2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШБУ - 77", код ЄДРПОУ - 41412376, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, 4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Ужгород", код ЄДРПОУ - 38330105, 88000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 33, кошти в сумі 32 838.54 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 54 копійок) основної заборгованості за оплату наданих послуг.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШБУ - 77", код ЄДРПОУ - 41412376, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, 4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Ужгород", код ЄДРПОУ - 38330105, 88000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, буд. 33, сплачений судовий збір у загальному розмірі 3028.00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2024 року.
Суддя П. Д. Пригуза