вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1973/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1973/24
за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія"
до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
про стягнення грошових коштів
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.04.2024 за вих. №00-01/0185 до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач) про стягнення 15.225,40 грн основної заборгованості.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1973/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2024.
Ухвалою від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 20.05.2024 від відповідача надійшов відзив, сформований в системі «Електронний суд» 20.05.2024, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Через відділ документального забезпечення 20.05.2024 від відповідача надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 20.05.2024, про вихід із спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому відповідач просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Через відділ документального забезпечення 21.05.2024 від відповідача надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 21.05.2024, про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у якому відповідач просить суд розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 27.05.2024 у задоволенні клопотань відповідача про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Через відділ документального забезпечення 06.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Через відділ документального забезпечення 11.06.2024 від відповідача надійшли заперечення, сформовані в системі «Електронний суд» 11.06.2024, у яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Відповідач не погасив існуючу заборгованість за отриману від позивача теплову енергію у період з листопада 2022 року до грудня 2022 року на підставі укладеного між сторонами договору.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач вказує, що є бюджетною установою та здійснює господарську діяльність відповідно до БК України.
Взяти на облік бюджетні фінансові зобов'язання не вбачається за можливе через відсутність актів приймання-теплової енергії.
Зазначена в претензії сума заборгованості у розмірі 15.225,40 грн не рахується в обліку відповідного відділу установи відповідача.
Акт звірки позивач відповідачу, за твердженням останнього, також не надав, а отже позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву
Позивач наголосив, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами, а відсутністю бюджетного фінансування не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Доводи відповідача щодо відповіді на відзив
Відповідач підтримав позицію, яка викладена у відзиві.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору, поставки теплової енергії, оплати теплової енергії, наявності/відсутності заборгованості за договором та правомірності заявлених позовних вимог.
Суд встановив, що 27.04.2022 між позивачем (далі - позивач, виконавець) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір №357л/22 про постачання теплової енергії (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець/учасник зобов'язується протягом 2022 року поставити споживачеві теплову енергію (товар) зазначений у п. 1.2 договору, у потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Найменування товару: код ДК 021-2015: 09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія) (п. 1.2 договору).
Ціна договору становить 71.862,00 грн, в тому числі ПДВ (п. 2.1 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (п. 9.1 договору).
Також керуючись ст. 631 ЦК України, сторони прийшли згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2022.
Супровідним листом від 15.04.2024 за вих.№00-01/0178 щодо заборгованості за договором позивач направив на адресу відповідача для підписання, зокрема, акт №11-0000050 про постачання теплової енергії у період з 05.11.2022 до 30.11.2022 на суму 4.446,10 грн, акт №12-0000174 про постачання теплової енергії у грудні 2022 року на суму 10.779,30 грн та акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2022 року до березня 2024 року на суму 15.225,40 грн.
Акти про постачання теплової енергії та акт звірки долучені до матеріалів справи, а в якості доказів направлення вказаних у листі від 15.04.2024 за вих.№00-01/0178 документів на адресу відповідача позивач надав опис вкладення у цінний лист від 16.04.2024, накладну №5192506060260 від 16.04.2024 та фіскальний чек від 16.04.2024.
Для оплати заборгованості за теплопостачання у період з листопада 2022 року до грудня 2022 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 15.225,40 грн, а саме:
рахунок-фактура №11-0000050 теплопостачання за листопад 2022 року згідно договору №357л/22 на суму 4.446,10 грн (арк. 9, том 1);
рахунок-фактура №12-0000174 теплопостачання за грудень 2022 року згідно договору №357л/22 на суму 10.779,30 грн (арк. 10, том 1).
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.04.2024 за вих.№00-01/0175, у якій позивач повідомив відповідача, що заборгованість за договором №357л/22 складає 15.225,40 грн і запропонував погасити існуючу заборгованість у добровільному порядку.
Оскільки відповідач не погасив існуючу заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 15.225,40 грн основної заборгованості за постачання теплової енергії у період з листопада 2022 року до грудня 2022 року.
Підставою позовних вимог визначено договір №357л/22 від 27.04.2022 про постачання теплової енергії.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 3.6 договору виконавець формує та надає рахунок-фактуру і акт про спожиту теплову енергію на оплату теплової енергії споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію.
Двосторонній акт про спожиту теплову енергію споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. У разі неповернення акта у зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати (п. 3.8 договору).
Акт №11-0000050 про постачання теплової енергії у період з 05.11.2022 до 30.11.2022 на суму 4.446,10 грн та акт №12-0000174 про постачання теплової енергії у грудні 2022 року на суму 10.779,30 грн не підписані з боку відповідача.
Водночас, матеріали справи містять докази направлення вказаних у листі від 15.04.2024 за вих.№00-01/0178 документів (зокрема, акту №11-0000050 про постачання теплової енергії у період з 05.11.2022 до 30.11.2022 на суму 4.446,10 грн, акту №12-0000174 про постачання теплової енергії у грудні 2022 року на суму 10.779,30 грн та акту звірки взаємних розрахунків за період з січня 2022 року до березня 2024 року на суму 15.225,40 грн) на адресу відповідача, а саме опис вкладення у цінний лист від 16.04.2024, накладну №5192506060260 від 16.04.2024 та фіскальний чек від 16.04.2024.
Докази направлення актів №11-0000050 та №12-0000174 про постачання теплової енергії на загальну суму 15.225,40 грн суд визнає належними, оскільки отримання листа від 15.04.2024 за вих.№00-01/0178 адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку позивача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 07.02.2024 у справі №904/853/23 (п. 7.34.).
Отже, акти №11-0000050 та №12-0000174 про постачання теплової енергії на загальну суму 15.225,40 грн енергії вважаються беззаперечними та прийнятими до сплати.
Сторони у п. 3.7 договору дійшли згоди, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію.
Строк оплати теплової енергії поставленої у період з листопада 2022 року до грудня 2022 року є таким, що настав.
Доказів оплати товару в сумі 15.225,40 грн відповідач не надав.
Посилання відповідача на те, що його юридична особа є бюджетною установою відхиляються судом з огляду на таке.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що не порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд також зауважує, що отримуючи від позивача у спірний період (листопад - грудень 2022 року) теплову енергію відповідач не був позбавлений можливості самостійно отримати акти про постачання теплової енергії з метою їх обліку у бухгалтерії установи відповідача з метою дотримання строків оплати отриманої у 2022 році теплової енергії, які передбачені п. 3.7 договору.
Більш того, у п. 3.11 договору прямо передбачений обов'язок споживача (тобто відповідача, а не позивача) проводити звірку за теплову енергію в бухгалтерії виконавця. У разі невиконання звірки протягом кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.
Оскільки саме відповідач не провів звірку за теплову енергію з відповідачем, а отже не виконав покладений на нього договором обов'язок, сума заборгованості (15.225,40 грн) нарахована в безспірному порядку.
Отже, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15.225,40 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 21-А; ідентифікаційний код 43314918) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ'ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «КАМ'ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (Україна, 51914, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, ВУЛИЦЯ ТРИТУЗНА, будинок 168; ідентифікаційний код 32130551) 15.225,40 грн (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн 40 к.) основної заборгованості, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк