Справа № 467/806/24
Провадження № 3/467/385/24
09.07.2024 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Судом визнано доведеним, що 12 травня 2024 року о 16 годині 38 хвилин на а/д м.Южноукраїнськ - с.Бузьке ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем «ВАЗ210994 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки зі згоди водія проводився за допомогою приладу Drager 6820, результат якого склав 1, 03 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а ПДР та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судові засідання 18.06.2024р., 09.07.2024 р. не з'являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735(далі - Інструкція № 1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції № 1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови (пункт 3 Інструкції № 1452).
Огляд на стан сп'яніння проводиться:- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);- лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 Інструкції № 1452).
У відповідності до положень частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 482596 від 12.05.2024 року, складеним 12.05.2024 року о 17 год. 00 хв. на а/д Южноукраїнськ-Бузьке «КОО Ягідка» інспектором СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції Шевченко Д.С. Зі змісту протоколу убачається, що 12 травня 2024 року о 16 годині 38 хвилин на а/д Южноукраїнськ - Бузьке ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки зі згоди водія проводився за допомогою приладу Drager 6820, результат якого склав 1, 03 ‰.
Результатами тестування на визначення стану алкогольного сп'яніння від 12.05.2024 року, результат якого склав 1, 03 ‰.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних, результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння є позитивним та складає 1,03 ‰. З даними результатами ОСОБА_1 погодилася, про що свідчить її підпис на вказаному акті.
Матеріалами відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Хоча з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, суд враховуючи думку, викладену в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20, погоджується, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, що становить на день розгляду справи 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя І. О. Догарєва