08 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6991/23 пров. № А/857/6088/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року (головуючий суддя Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/6991/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо ненадання відповіді на заяву від 07.08.2023; зобов'язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.06.2022 по 29.06.2023 з розрахунку 100 000 грн. за кожний місяць.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що матеріалами справи підтверджується факт отримання в ході ведення бойових дій вогнепального осколкового поранення поперекової ділянки справа, відкритого вогнепального краєвого перелому крила клубової кістки справа, акубаротравми у вигляді двобічної сенсоневралогічної приглухуватості. Вказує, що травма є пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою ВЛК від 06.06.2023 №107/6. Зазначає, що довідкою про обставини травми від 29.09.2022 №543 встановлено, що травма отримана в ході ведення бойових дій та під час виконання службових обов'язків та захисту Батьківщини. Наголошує, що після отримання травми протягом року лікувався в різних медичних закладах.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що позивач проходив лікування і згідно рішення №16 від 22.06.2022 ВЛК травма визнана такою, що не пов'язана із захистом Батьківщини. Вказує, що згідно виписок, які додані позивачем до позову, пов'язаність лікування з отриманою 01.06.2022 травмою не вбачається.
Військова частина НОМЕР_2 також скористалась своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечила щодо її доводів та вказала, що 01.06.2022 позивач, виконуючи завдання в зоні ведення бойових дій в складі військової частини НОМЕР_2 , згідно наказу командира № НОМЕР_3 , вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на лікування у зв'язку з отриманою травмою. 22.06.2022 ВЛК визнана травму такою, що не пов'язана із захистом Батьківщини. Вказує, що позивачу було запропоновано надати підтверджуючі документи для правомірності виплат, однак він відразу звернувся з даним позовом до суду.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , молодший сержант, прийнятий на військову службу за мобілізацією у військову частину НОМЕР_2 з 01.03.2022.
Довідкою про обставини травми від 29.09.2022 №543 встановлено, що позивач 01.06.2022 отримав вогнепальне осколкове поранення поперекової ділянки справа; відкритий
вогнепальний краєвий перелом крила клубової кістки справа; ПВО рани;
акубаротравма у вигляді двобічної сенсоневралгічної приглуховатості.
Згідно вказаної довідки, травма отримана
старшим оператором БПЛА розвідувального взводу військової частини НОМЕР_4 ,
молодшим сержантом ОСОБА_1 01.06.2022 року в ході
ведення бойових дій з військовими формуваннями російської федерації, що поблизу
населеного пункту Покровське Донецької області внаслідок ракетно-
артилерійського обстрілу. Травма молодшого сержанта ОСОБА_1 отримана під час
виконання службових обов'язків та захисту Батьківщини. Не пов'язана з вчиненням
кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного
ушкодження чи самогубства, не є наслідком дій, вчинених у стані алкогольного чи
наркотичного сп'яніння. Військовослужбовець знаходився у засобах
індивідуального захисту (бронежилет та каска кевларова).
01.06.2022 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №149 позивач вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на лікування у зв'язку з травмуванням (акубаротравма).
07.08.2023 позивач звернувся з рапортом до Командира військової частини НОМЕР_2 , у якому просив переглянути медичні документи за період лікування в медичних закладах з 01.06.2022 по 29.06.2023 та здійснити виплати за відповідні періоди. До рапорта додав додатки в кількості 15 ст., які у матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи наявна відповідь командира військової частини НОМЕР_2 на рапорт від 03.10.2023, у якій зазначено, що згідно з наявними в медичній службі виписками у зв'язку з пораненням та проходженням лікування, позивач перебував в закладах Міністерства охорони здоров'я з 03.06.2022 по 22.06.2022. Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №350 від 23.07.2022 військовою частиною НОМЕР_2 було нараховано 99612.90 грн. додаткової винагороди за червень 2022 року. Також вказано, що про перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням в інші періоди необхідно надати підтверджуючі документи.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн., згідно Постанови №168 за період перебування його на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, з червня 2022 року по 29 червня 2023 року та бездіяльність щодо ненадання йому відповіді на рапорт від 07.08.2023, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 2 надана позивачу відповідь на його рапорт, що підтверджується листом від 20.10.2023.
Щодо зобов'язання провести позивачу нарахування та виплату винагороди, передбаченої Постановою №168 з червня 2022 року по 29 червня 2023 року включно, суд першої інстанції вказав, що травмування позивача ВЛК не пов'язала з захистом Батьківщини, а тому законних підстав у військової частини НОМЕР_2 для здійснення таких виплат позивачу немає.
Також суд першої інстанції зазначив, що факт визначення тяжкості поранення надається письмовим висновком військово-лікарської комісії, однак такий у матеріалах справи відсутній.
Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 цього Закону).
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, п.1 якої (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “є Підтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В абз. 4 п. 1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З аналізу наведених норм слід зробити висновок, що збільшена до 100 000 грн. додаткова винагорода виплачується у період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України (в тому числі тим, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я) за умови безпосередньої їх участі у бойових діях.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди врегульовувалось телеграмою Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.22 ( далі - ТЛГ № 248/1298 ).
Як визначено в п. 3 ТЛГ № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
При цьому, документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати є такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Отже, необхідними умовами для виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини є безпосередня його участь у бойових діях, документальне підтвердження факту поранення (контузії, травми, каліцтва) та пов'язаність цього поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини.
Апеляційний суд констатує, що згідно з Довідкою про обставини травми від 29.09.2022 №543 01.06.2022 під час
виконання службових обов'язків та захисту Батьківщини в ході
ведення бойових дій позивач отримав вогнепальне осколкове поранення поперекової ділянки справа поблизу населеного пункту Покровське Донецької області, внаслідок чого 01.06.2022 вибув до 65-го військового медичного госпіталю міста Бахмута на лікування.
Наведене визнається сторонами і не потребує доказування.
Отже, доведенню підлягає встановлення причинного зв'язку отриманої травми із захистом Батьківщини та період перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я внаслідок отриманої 01.06.2022 травми.
Дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, колегія суддів встановила наступне.
Довідкою про обставини травми від 29.09.2022 №543 встановлено, що позивач 01.06.2022 отримав вогнепальне осколкове поранення поперекової ділянки справа; відкритий
вогнепальний краєвий перелом крила клубової кістки справа; ПВО рани;
акубаротравма у вигляді двобічної сенсоневралгічної приглуховатості.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2233
основний діагноз: S32.1 - перелом крижів (01.06.2022). Вогнепальне осколкове поранення поперекової ділянки справа. Відкритий
вогнепальний краєвий перелом крила клубової кістки справа.
Стан після операцій (02.06.2022 та 07.06.2022) - ПХО рани.
Стан після акубаротравми (01.06.2022) у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості.
Виписаний 22.06.2022, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК від 22.06.2022 № 16 - захворювання пов'язано з проходженням служби (ступінь поранення не вказано). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів
Згідно довідки ВЛК від 18.08.2022 № 2019/1 - захворювання пов'язано з проходженням служби (ступінь поранення не вказано). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів з 25.07.2022.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого 20465/2022 у позивача ураження міжхребетних дисків поперекового і інших відділів з радикулогіатією, ускладнений остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу
хребта. Серединна кила міжхребцеваго диску L5-S1 із
51-радикулопатією справа.
28.09.2022 проведено оперативне лікування.
Стан після операцій (02.06.2022, 03.06.2022, 07.06.2022, 28.09.2022) первинної хірургічної обробки рани з приводу мінно-вибухової травми (01.06.2022),
вогнепального осколкового поранення поперекової ділянки справа з
дефектом мяких тканин, відкритого вогнепального краєвого перелому крила правої клубової кістки з тимчасовим порушенням функції.
Лікувальні рекомендації: продовжити лікування під контролем невролога, травматолога, сімейного лікаря.
Згідно довідки ВЛК від 03.10.2022 №111/7 захворювання - Так, пов'язане з проходженням військової служби. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК від 03.11.2022 №3614/1 - захворювання пов'язано з проходженням служби (ступінь поранення не вказано). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК від 29.12.2022 №4745/1 - захворювання пов'язано з проходженням служби (ступінь поранення не вказано). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно ВЛК від 13.02.2023 №265/1 - захворювання пов'язано з проходженням служби (ступінь поранення не вказано). Потребує лікування в реабілітаційному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» на 60 календарних днів.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого 4362/2023 вбачається надходження позивача 14.02.2023. Основний діагноз:
Інша травма поперекового відділу спинного мозку. Наслідки мінно-вибухової травми (01.06.2022) вогнепального уламкового сліпого поранення м'яких тканин поперекової ділянки справа, відкритого вогнепального перелому крижової кістки, ран крижової ділянки справа. Стан після оперативного лікування: 02.06.2022 первинна хірургічна обробка ран; 28.09.20222 Інтерламінектомія L5-S1 справа з порушенням функції хребта.
Баротравма вуха. Наслідки мінно-вибухової травми (01.06.2022) акубаротравма у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості. Посттравматичний коксартроз двосторонній. Вторинний правобічний посттравматичний кокс артрозз правобічним імпіджмент синдромом ступінь 3. Ерозивна ентезопатія головки правої стегнової кістки. Лівобічний посттравматичний коксартроз II ст з вираженим болевим синдромом.
Ураження міжхребетних дисків поперекового і інших відділів з радикулопатією Ускладнений остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта з локальним фіброзним перидуритом на рівні сегменту 15-51 правобічна парамедіальна грижа диску 15-51 із 51 радикулопатією справа, порушенням статико-динамічної функції хребта.
Мононевропатія неуточнена. Посттравматична невропатія правого клубово-підчеревного нерва з чутливими розладами.
Гіпофіза. Обємний процес селлярної ділянки (мікроаденома гіпофізу). Гіперпролактинемія з помірним порушенням функції.
Міопія. Нейропатія зорових нервів обох очей. Міопія слабкого ступеню правого ока.
Виписаний 29.06.2023.
Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та перебування у відпустках за станом здоров'я внаслідок отриманої 01.06.2022 травми у період з 01.06.2022 по 29.06.2023.
Щодо визначення причинного зв'язку травми із захистом Батьківщини колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.10. ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 закріплено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема, д) "захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У п.п. ґ) п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 визначено, що формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» приймається ВЛК, якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Пунктом 2.17 вказаного положення визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, Положенням №402 визначено порядок встановлення ВЛК причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України, а також умови, за яких таке поранення (контузія, травма) визнається пов'язаним із захистом Батьківщини, а за яких - пов'язаним з виконанням військової служби.
Тобто, поняття «пов'язане з проходженням військової служби» та «пов'язане із захистом Батьківщини» є різними за значенням.
Разом із цим, колегія суддів наголошує, що постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається у формулюванні: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Позивачем до відповіді на відзив в суді першої інстанції додано довідку ВЛК від 06.06.2023 №107/6, у якій встановлено наступне:
«Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (01.06.2022), вогнепального уламкового сліпого поранення м'яких тканин поперекової ділянки справа, відкритого вогнепального перелому крижової кістки, ран крижової ділянки справа, акубаротравми. Наслідки операції: (02.06.2022) - ПХО ран у вигляді консолідованого перелому клубової кістки справа, посттравматичної невропатії правого клубово-підчеревного нерва з чутливими розладами, вторинного двобічного посттравматичного коксартрозу II стадії з вираженим больовим та імпіджмент синдромом ступінь 3, з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки, правобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови: справа 4,5 м, зліва 5,0 м, перфорації, викривлення носової перетинки без порушення функції носового дихання, слуху.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
За характером ушкоджень травма відноситься до категорії тяжких згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370.
Ускладнений остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта з локальним фіброзним перидуритом на рівні L5-S1, правобічна парамедіальна грижа диску L5-S1 із S1 радикулопатією справа, операція: (28.09.2022)- інтерламінектомія L5-S1 справа, з помірним порушенням функції. Мікроаденома гіпофізу. Гіперпролактинемія з помірним порушенням функції. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови: справа 4,5 м, зліва 5,0 м.
Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
Вказана постанова військово-лікарської комісії винесена на підставі довідки про обставини травми від 29.09.2022 №543.
Таким чином, позивач після року лікування внаслідок отриманої 01.06.2022 травми повторно пройшов медичний огляд і військово-лікарська комісія 06.06.2023 (коли ще позивач знаходився на лікуванні в реабілітаційному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради) встановила причинний зв'язок травми із захистом Батьківщини.
Виписаний позивач 29.06.2023.
Висновки суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджено пов'язаності травмування позивача із захистом Батьківщини колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач в суді першої інстанції додав вказану довідку ВЛК від 06.06.2023 №107/6, у якій встановлено причинний зв'язок отриманої ним 01.06.2022 травми із захистом Батьківщини, однак суд залишив її поза увагою і не надав такій жодної правової оцінки.
Крім того, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції, що згідно виписок, які додані позивачем, пов'язаність лікування з отриманою 01.06.2022 травмою не вбачається.
З кожної з наданих позивачем виписок, зокрема, з виписки із медичної карти стаціонарного хворого 4362/2023, яка додана позивачем до позову, вбачається, що травма поперекового відділу спинного мозку та інші отримані внаслідок мінно-вибухової травми (01.06.2022) вогнепального уламкового сліпого поранення м'яких тканин поперекової ділянки справа, відкритого вогнепального перелому крижової кістки, ран крижової ділянки справа.
Також колегія суддів вважає абсурдними висновки суду першої інстанції про відсутність висновку військово-лікарської комісії про факт визначення тяжкості поранення, оскільки у довідці ВЛК від 06.06.2023 №107/6 встановлено, що за характером ушкоджень травма позивача відноситься до категорії тяжких згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370.
Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта, що лікування позивача внаслідок отриманої під час виконання службових обов'язків та захисту Батьківщини в районі ведення бойових дій 01.06.2022 травми було важким, затратним та тривалим.
Було проведено чотири (02.06.2022, 03.06.2022, 07.06.2022, 28.09.2022) оперативних втручання, а 15.06.2023 позивачу встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .
Судом першої інстанції зроблено правовий висновок на підставі доказів, наданих відповідачами, однак жодного аналізу наданим позивачем доказам здійснено не було, як не було здійснено оцінку доказам у сукупності, які достовірно дають можливість встановити, що травма ОСОБА_1 , внаслідок якої він проходив стаціонарне лікування з 01.06.2022 по 29.06.2023, є пов'язана із захистом Батьківщини.
Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо ненадання відповіді на рапорт позивача від 07.08.2023, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вже було встановлено, 07.08.2023 позивач звернувся з рапортом до Командира військової частини НОМЕР_2 , у якому просив переглянути медичні документи за період лікування в медичних закладах з 01.06.2022 по 29.06.2023 та здійснити виплати за відповідні періоди.
Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 2 надана позивачу відповідь на його рапорт, що підтверджується листом від 20.10.2023.
Однак, в матеріалах справи відсутня відповідь на рапорт позивача від 07.08.2023, а листом від 20.10.2023 надано відповідь на рапорт від 03.10.2023, якого в матеріалах справи немає.
Колегія суддів констатує, що доводи військової частини НОМЕР_1 не підтверджені жодними доказами, а військовою частиною НОМЕР_2 допущена протиправна бездіяльність щодо ненадання відповіді на рапорт позивача від 07.08.2023.
Також у вказаній відповіді від 20.10.2023 зазначено, що відповідно до розрахунково-платіжної відомості №350 від 23.07.2022 військовою частиною НОМЕР_2 було зараховано 99612.90 грн. додаткової винагороди за червень 2022 року.
Про те саме наголошує у відзиві військова частина НОМЕР_1 .
Наведене не заперечується позивачем.
Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, у червні 2022 року виплачена позивачу у розмірі 99612.90 грн, відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказану винагороду слід виплачувати з 01.07.2022.
З огляду на викладене, а також у зв'язку з тим, що позивачем доведено право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн., відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.06.2022 по 29.06.23 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про часткове задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі № 300/6991/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 07.08.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000 грн, за період з 01 липня 2022 року по 29 червня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар