Справа № 296/5904/24
2/296/2608/24
Іменем України
"05" липня 2024 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Після заявленого самовідводу суддею Шкірею В. М. та проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючому судді Адамовичу О.Й. передано матеріали позовної заяви.
Головуючий суддя Адамович О.Й. вважає за необхідне заявити самовідвід з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За ч.ч.1, 2, 9 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п.45).
Наявність безсторонності відповідно до п.l cт.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).
Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallefv.Malta (Мікалефф проти Мальти) / ВП), §98).
Підставою заявлення суддею самовідводу є те, що відповідач ОСОБА_2 перебував у статусі присяжного Корольовського районного суду м. Житомира та приймав участь у розгляді справ у складі суду за головуванням судді Адамовича О.Й., що вказує на наявність підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме існування іншої обставини, що може викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, а довіра громадськості до суду є важливим питанням у демократичному суспільстві.
Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Адамовича О.Й., свідчать про неможливість розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об'єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України.
Отже з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об'єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді.
Керуючись ст.ст.36-41 ЦПК України,-
Заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Адамовичем О.Й. самовідвід від розгляду справи №296/5904/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Відвести суддю Корольовського районного суду м. Житомира Адамовича О.Й. від розгляду цивільної справи №296/5904/24.
Цивільну справу №/296/5904/24 передати до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Корольовського районного суду м.Житомира для визначення іншого судді в порядку статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович