Справа № 296/11070/23
2/296/974/24
20 червня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої судді Петровської М.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дзюман О.І.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Чайковської Р.А.,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 207 963,66 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що на підставі виконавчого листа № 2-3406/06, виданого Корольовським районним судом м.Житомира по справі № 2-3406/06 від 22.01.2007, з відповідача ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25.10.2006 року і до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, починаючи з грудня 2011 року відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в загальному розмірі 207 963,66 грн, а також пеня на заборгованість по аліментам в розмірі 207 963,66 грн, яку позивачка просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник відзиву на позовну заяву не подавали.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позов підтримали та просили задовільнити його в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки розрахунок заборгованості з аліментів є невірним, а вина ОСОБА_3 у виникненні заборгованості зі сплати аліментів відсутня. ОСОБА_3 періодично сплачував аліменти.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позову, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , і її батьками записані сторони по справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, виданої виконавчим комітетом Березівської сільської ради 05.07.2021 № 559, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області № 1888/13681 від 10.11.2023, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
22 січня 2007 року Корольовським районним судом м.Житомира у цивільній справі №2-3406/06 видано виконавчий лист, яким, на виконання рішення суду від 26.12.2006, що набрало законної сили 05.01.2007, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів прибутку, починаючи з 25 жовтня 2006 року і до її повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.06.2023 №68926/23.25-23/6, виданої заступником начальника Корольовського відділу Державної виконавчої служби у місті Житомирі Котвицькою Іриною вбачається, що за період з грудня 2011 року по травень 2023 року у ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим документом № 2-3406/06, виданим Корольовським районним судом м. Житомира 22.01.2007, яка становить 207 963,66 грн.
У відповідності з проведеними розрахунками позивача загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати заборгованості з аліментів за період з грудня 2011 року по травень 2023 року становить 2 949 309,84 грн.
Враховуючи наведене, позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц, яка враховується судом в силу положення ч.4 ст.263 ЦПК України.
Суд зазначає, що неустойка (пеня) на заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_3 за період з грудня 2011 року по травень 2023 року включно, значно перевищує суму заборгованості останнього зі сплати аліментів за вказаний вище період, визначену розрахунком № 68926/23.25-23/6 в сумі 207 963,66 грн.
Разом з тим, згідно положень ч.1 ст.196 СК України, пеня на заборгованість по аліментам не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі №569/14819/19 (провадження№ 61-1586св20) зазначено, зокрема, що: при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Враховуючи вищевикладене, оскільки розмір пені від суми несплачених аліментів становить більше 100 відсотків заборгованості ОСОБА_3 , а також беручи до уваги положення ст.196 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів на утримання дочки в розмірі 207 963,66 грн, що еквівалентно 100 відсоткам заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Щодо посилання представника відповідача на відсутність вини ОСОБА_3 у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, то слід зазначити, що у Сімейному кодексі не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19.02.2024 у справі № 761/893/23.
Представником відповідача не надано будь-яких доказів та не доведено, що ОСОБА_3 є невинуватим у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
Також не заслуговує на увагу твердження представника відповідача про неправильність довідки-розрахунку заборгованості по аліментам № 68926/23.25-23/6, оскільки такий ОСОБА_3 не оскаржувався.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись ст.ст.224-226, 228, 233, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 (( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну виплату аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2011 року по травень 2023 року в розмірі 207 963,66 грн (двісті сім тисяч дев'ятсот шістдесят три грн 66 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1 073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено: 27.06.2024.
Суддя М.В.Петровська