Справа № 640/154/20
08 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Оксененка О.М., суддів Василенка Я.М. та Мельничука В.П., перевіривши заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 06 грудня 2019 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 року № 2095ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Генеральної прокуратури України або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року до дня поновлення на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії від 06 грудня 2019 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 № 2095ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Генеральної прокуратури України.
Поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді прокурора відділу нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, з 24 грудня 2019 року.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року по 23 липня 2020 року у розмірі 806 497,37 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах.
Викладено абзаци четвертий - шостий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року в наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та в умовах збройного конфлікту, Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, з 25 грудня 2019 року. Стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2019 року по 23 липня 2020 року в сумі 212785,58 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/154/20 залишено без змін.
У подальшому, 31 жовтня 2023 року за допомогою засобів поштового зв'язку позивачем до суду апеляційної інстанції подано заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, в якій останній просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в частині зміни рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін у частині щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 806 497,37 грн.
Вказана заява подана на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 364 КАС України.
Апелянту надано строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року за виключними обставинами із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції отримано 20 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку документів в електронній формі в Електронний кабінет скаржника.
01 липня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про поновлення процесуального строку, обгрунтована тим, що у зв'язку з обмеженим доступом до Інтернету позивач не знав про прийняте рішення Конституційним Судом України 13 вересня 2023 року.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що він не був ініціатором конституційної скарги, і йому не було відомо, що на розгляді у Конституційного Суду України перебуває справа №9-p(II)/2023, відтак враховуючи, що про таке рішення він дізнався лише 13 жовтня 2023 року, тому строк на звернення з відповідною заявою про перегляд рішення за виключними обставинами пропущено не було.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
За правилами частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У той же час, колегія суддів враховує, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункт 4 частини першої статті 363 КАС України).
Відтак, тридцятиденний строк, визначений законодавцем для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, починає свій відлік з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, а не з моменту набуття ним чинності.
Частиною третьою статті 363 КАС України визначено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Відтак, чинним законодавством встановлено присічні строки для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, які не можуть бути поновлені.
Як свідчать матеріали справи, позивач у поданій заяві просить переглянути за виключними обставинами постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
При цьому, друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, яке визнане неконституційним, втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України».
При цьому, статтею 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено порядок офіційного оприлюднення та опублікування актів Суду.
Відповідно, оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення. Процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент.
Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України.
У свою чергу, Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023 було оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України 13 вересня 2023 року.
При цьому, із заяви про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року вбачається, що позивач просить поновити строк для подачі цієї заяви, оскільки про рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 йому стало відомо лише 13.10.2023, так як він не був ініціатором конституційної скарги.
Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск відповідного строку з поважних причин.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно, частина перша статті 363 КАС України пов'язує початок перебігу строку подання заяви з днем офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, а не з дня ознайомлення з таким рішенням, як вважає заявник.
Посилання заявника на перебої з Інтернетом у воєнний стан апеляційний суд відхиляє, оскільки окрім цієї загальної фрази, позивач жодним чином не обгрунтував та не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод реалізувати процесуальне право та підтверджували, яким саме чином це перешкодило звернутись з заявою у встановлений КАС України строк.
Апеляційний суд принагідно зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на подання відповідної заяви.
Отже, враховуючи обставини справи, зазначену позивачем причину пропуску строку не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Інші підстави для поновлення строку заявником не зазначені.
Відтак, заява про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №640/154/20, яка направлена до суду за допомогою засобів поштового зв'язку 31 жовтня 2023 року, подана з пропуском строку на подання такої заяви.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Враховуючи зазначене, заяву ОСОБА_1 , про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №640/154/20 необхідно повернути без розгляду, у зв'язку з відхиленням судом заяви про поновлення процесуального строку.
Керуючись статтями 248, 361, 362, 365, 366 КАС України, колегія суддів,-
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 , процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами постанови постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №640/154/20.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №640/154/20 за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М. Оксененко
Судді Я.М. Василенко
В.П. Мельничук