10 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 509/3494/23
Головуючий в 1 інстанції: Бочаров А.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У червні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до відповідача, в якому просив відновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови № 780 від 31.05.2023 року про накладення адміністративного стягнення, як пропущений з поважних причин;
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 780 від 31.05.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП;
- справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу задовольнити; скасувати рішення суду першої інстанції; прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що Овідіопольський районний суд Одеської області встановив, що протокол про адміністративне правопорушення № 780 від 31.05.2023 року складено заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в порушення вимог «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329». Апелянт вказує, що військові адміністративні правопорушення передбачені главою 13-Б КУпАП ( ст.ст. 172-10 - 172-20). Суб'єктом даних правопорушень є військовослужбовці, або військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів на території військових частин. У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення складено на посадову особу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Таким чином, на думку апелянта, дане правопорушення не є військовим адміністративним правопорушенням та вважає, що керуватись даною Інструкцією при розгляді справи є не законним. Вказує, що перевірку організації та стану військового обліку в КП «Великодолинське» було проведено 24.04.2023 року, в ході якої встановлені численні порушення Порядку з організації та ведення військового обліку, що затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року. За результатами даної перевірки складено Акт від 28.04.2023 року та зроблена відповідна відмітка у Журналі перевірок. У свою чергу директор КП «Великодолинське» ОСОБА_1 не повідомив у тридцятиденний строк про вжиті заходи та усунення виявлених недоліків ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з ігноруванням виконання директором КП «Великодолинське» ОСОБА_1 чинного законодавства, 31.05.2023 року була проведена контрольна перевірка. При проведенні контрольної перевірки було встановлено, що раніше виявлені порушення Порядку не виправленні. Керівник КП «Великодолинське» не прийняв відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері військового обліку. У зв'язку з чим, на директора КП «Великодолинське» ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Акт результатів перевірки від 28.04.2023 року та копія журналу перевірки були додані до протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач був забезпечений участю (присутністю) на кожному етапі вирішення питання про наявність (відсутність) в його діях складу адміністративного правопорушення, у тому числі під час ознайомлення із протоколом. Будь-яких зауважень зі сторони позивача надано не було. Апелянт зазначає, що доводи суду першої інстанції про відсутність доказів вчинення такого правопорушення під час особливого періоду є безпідставними. Вина директора КП «Великодолинське» ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 210-2 КУпАП повністю доказана. Протокол про адміністративне правопорушення складено в межах чинного законодавства.
26 червня 2024 року до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови № 780 від 31.05.2023 року, директор КП «Великодолинське» ОСОБА_1 , будучи відповідальним за ведення персонального військового обліку, в умовах особливого періоду, порушив ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: абз. 3, абз. 4, абз. 11, абз. 17, пункт 19, пункт 42, пункт 45, абз. 3, пункт 72 абз. 4 Постанови КМУ № 1487 від. 30.12.2022 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Вказана постанова була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення № 780 від 31.05.2023 року, складеного заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний протокол, не містить відомостей щодо місця та часу вчинення адміністративного правопорушення.
Також суд першої інстанції зазначив, що в порушення вимог «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329», на останньому аркуші вказаного протоколу в графі «підпис, ініціали, прізвище особи, якою складено протокол», взагалі відсутні будь-які відомості особи. А також те, що в протоколі відсутні будь-які відомості, коли саме вказаний адміністративний протокол було передано на розгляд уповноваженій особі, оскільки із оскаржуваної постанови вбачається, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відбувся в цей же день.
Також суд першої інстанції відмітив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного доказу, на підставі якого заступник начальника начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , встановив порушення ОСОБА_1 ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, що ч. 2 ст. 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення особою, яку на протязі року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, а також вчинення такого порушення в особливий період, однак вказаний адміністративний протокол не містить відомостей або доказів, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, а також не містить відомостей, що вказане адміністративне правопорушення було вчинено в особливий період. Оскаржуваний протокол взагалі не містить дати та часу вчинення адміністративного правопорушення, а лише містить відомості щодо його складання, а саме 31.05.2023 рік.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства, ОСОБА_1 , не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням останнього прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
Також суд першої інстанції звернув увагу, що вказана постанова не містить жодних відомостей (або доказів), щодо порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 34 Постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: абз. 3, абз. 4, абз. 11, абз. 17, пункт 19, пункт 42, пункт 45, абз. 3, пункт 72 абз. 4 Постанови КМУ №1487 від. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , в оскаржуваній постанові не було зазначено, яким самим чином ОСОБА_1 було порушено вказані пункти, в чому це полягало та виразилось, та до чого це призвело.
Судом першої інстанції, також було встановлено, що представник відповідача ОСОБА_4 особисто підтвердив той факт, що оскаржувана постанова підписана не начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а його заступником, хоча на першому та останньому аркуші постанови №780 від 31.05.2023 міститься саме прізвище ОСОБА_2 у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що фактично справа про адміністративне правопорушення скоєне нібито ОСОБА_1 взагалі не розглядалась відповідачем суб'єктом владних повноважень.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 90 КАСУ передбачає - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 статті 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 оголошено про проведення загальної мобілізації, яка проводиться до теперішнього часу.
Відповідно до абз.13 ч.І ст. 21 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку» підприємства, установи і організації щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації забов'язані вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідних органам державної влади, іншим держаним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Згідно абз.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Згідно ст.7 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Також згідно ч.5 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»:
п. 2. Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово- обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
п. 3. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
п. 34. З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:
перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред'являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки;
доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 4);
оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття;
подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
проведення відповідної роз'яснювальної роботи серед призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку;
внесення у п'ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред'являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних;
складення і подання щороку до 1 грудня до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (додаток 6);
приймання від призовників, військовозобов'язаних та резервістів під розписку у бланках розписок (додаток 7) їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій вимог цього Порядку, а призовниками, військовозобов'язаними та резервістами - правил військового обліку;
постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;
ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.
Згідно ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії особливого режиму.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, у зв'язку з чим визнає помилковим висновок суду першої інстанції, про відсутність доказів, що вказане адміністративне правопорушення вчинено в особливий період. При цьому колегія суддів вважає, що відсутність таких відомостей в прийнятій постанові, не може бути підставою у її скасуванні. Тому в цій частині доводи апелянта є слушними, а постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Крім цього, колегія суддів вважає доречними зауваження апелянта про те, що військові адміністративні правопорушення передбачені главою/ 13-Б КУпАП ( ст.ст. 172-10 - 172-20) а суб'єктом даних правопорушень є військовослужбовці,- або військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів на території військових частин.
Апелянт звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складено на посадову особу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з чим, дане правопорушення не є військовим адміністративним правопорушенням а тому посилання суду першої інстанції на порушенні вимог «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329» при розгляді справи є не законним, у зв'язку з чим в цій частині постанова суду першої інстанції також підлягає зміні.
При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 р. № 1487 про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
П.82. Перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів проводиться за питаннями, визначеними у додатку 31.
Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.
П.83. У разі неможливості виконання відповідних планів з перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях внаслідок обставин непереборної сили проводиться документальна перевірка шляхом надсилання до таких органів, підприємств, установ та організацій письмових запитів щодо отримання інформації, перелік якої визначено пунктом 17 додатка 31.
За результатами документальної перевірки складаються акти, які в тридцятиденний строк з дня отримання відповідей на письмові запити надсилаються державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, а також відповідним органам військового управління Збройних Сил для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством.
П.84. Головами комісій з перевірки стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, призначаються:
комісії обласного рівня - заступник голови обласної, Київської міської держадміністрацій;
комісії районного (міського) рівня - заступник голови районної держадміністрації, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, заступник міського голови.
До складу комісій включаються представники:
обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
мобілізаційних підрозділів обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад (у частині делегованих повноважень з питань мобілізаційної роботи);
органів (підрозділів) поліції (за згодою);
структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад;
структурних підрозділів з питань освіти та науки обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад;
підприємств, установ та організацій за згодою.
Склад комісій державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для перевірки стану військового обліку визначається їх керівниками.
Голові комісії або його заступнику, що проводить перевірку стану військового обліку, вручається підписаний відповідним керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та завірений печаткою (у разі наявності) припис на право проведення перевірки стану військового обліку (додаток 32) та затверджується план його роботи.
П.85. Голови комісій (заступники голови комісії), що проводять перевірку, на початку її проведення доводять до відома керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій плани роботи, а після завершення оголошують результати перевірки, які вносять до журналів обліку результатів перевірки.
П.86. Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких проведено перевірку стану військового обліку, організовують та забезпечують усунення виявлених недоліків. Про вжиті заходи та усунення недоліків зазначені керівники інформують у тридцятиденний строк з дня отримання результатів перевірки керівника органу, підприємства, установи та організації, який проводив перевірку.
П.87. Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах суду відсутні докази, що позивачу, як керівнику підприємства, перед проведенням перевірки, доводились питання, що визначені у додатку 31 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 1487 від 30 грудня 2022 р. не пізніше ніж за 10 днів до її початку, і що позивач взагалі знав про цю перевірку.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що перевірку організації та стану військового обліку в КП «Великодолинське» було проведено 24.04.2023 року, в ході якої встановлені численні порушення Порядку з організації та ведення військового обліку, що затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року та за результатами даної перевірки складено Акт від 28.04.2023 року, про що зроблена відповідна відмітка у Журналі перевірок. У свою чергу директор КП «Великодолинське» ОСОБА_1 не повідомив у тридцятиденний строк про вжиті заходи та усунення виявлених недоліків ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з ігноруванням виконання директором КП «Великодолинське» ОСОБА_1 чинного законодавства, 31.05.2023 року була проведена контрольна перевірка. При проведенні контрольної перевірки було встановлено, що раніше виявлені порушення Порядку не виправленні. Керівник КП «Великодолинське» не прийняв відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері військового обліку, у зв'язку з чим, на директора КП «Великодолинське» ОСОБА_1 було складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Акт результатів перевірки від 28.04.2023 року та копія Журналу перевірки були додані до Протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, колегія суддів не приймає такі доводи апелянта, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, про надіслання позивачу акта про проведення перевірки від 28 04.2023 року протягом 30 днів з моменту його прийняття, в порушення вимог Порядку № 1487 від 30 грудня 2022 р.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
При цьому, відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, вона мала бути підписана Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , при цьому, як встановлено судом першої інстанції фактично вона підписана його заступником.
Таким чином, доказів того, хто саме розглядав адміністративну і справу і хто її підписав відповідачем до суду не надано.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі наведеного, згідно ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року -- змінити у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові.
В іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик