П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 490/4302/24
Перша інстанція: суддя Чаричанський П.О.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Афанасенко Ю.М.
за участю: апелянта - ОСОБА_1
представника апелянта - адвоката Чепіля О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 травня 2024 року у справі № 490/4302/24 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, -
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2024 року Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом до суду, у якому просило продовжити строк затримання громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк не більш як на вісімнадцять місяців.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1 не співпрацює з органами міграційної служби, постійно змінює своє місце перебування, ухиляється від відвідування органів міграційної служби, УДМС у Миколаївський області було позбавлене можливості здійснити ідентифікацію іноземця, документування його документом, що дає право на перетин державного кордону, та зрештою, реалізувати рішення про його примусове видворення за межі території України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Центральний районний суд м.Миколаєва рішенням від 28 травня 2024 року позов задовольнив.
Продовжив строк затримати громадянина російської федерації - Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк 6 (шість) місяців, тобто до 30 листопада 2024 року (включно).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції повністю ігнорує доводи ОСОБА_1 та його представника, а також подані документи, про те, що датою першого затримання є саме 23.04.2023, а не 31.05.2023 як пише про це УДМС.
- суд першої інстанції не врахував, що апелянт вчиняє всіх можливих дій для легалізації свого становища в Україні, та збереження сімейних зв'язків в країні, зокрема, звертається з заявою про отримання додаткового захисту.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 встановлено, що 23.03.2023 працівниками ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було затримано та доставлено до Центрального відділу у м.Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перевірки було встановлено факт порушення іноземцем міграційного законодавства. В зв'язку з цим, постановою від 23.03.2023 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 5100 грн.
Встановлено, що 07.02.2023 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення стосовно ОСОБА_1 про заборону в'їзду в Україну строком на три роки, до 07.02.2026.
23.03.2023 Центральним відділом у м.Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача було прийнято рішення № 7 про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано його покинути територію України у термін до 24.03.2023.
Вказане рішення неможливо було виконати, оскільки громадянину РФ Авдиш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено у перетині кордону у пункті пропуску «Паланка» до території Молдови, оскільки він документований паспортом РФ для виїзду за кордон, термін дії якого закінчився 23 січня 2022 року.
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.03.2023 примусово видворено громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України. Затримано громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, на строк, достатній для виконання судового рішення, але не більше шести місяців з моменту затримання, тобто 23.09.2023.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 вказане рішення суду скасовано та у задоволенні позову органу ДМС відмовлено.
Протоколом про адміністративне затримання №ММК 000049 від 31.05.2023 співробітниками УДМС України в Миколаївській області затримано громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП.
31.05.2023 Управлінням ДМС в Миколаївській області прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Того ж дня, ОСОБА_1 поміщений до Миколаївського ПТПІ.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.06.2023 по справі № 490/4897/23, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, затримано громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, на строк, достатній для виконання судового рішення, але не більше шести місяців з моменту затримання, тобто до 30 листопада 2023 року.
Згідно листа Головного управління ДМС в Одеській області від 03.11.2023 на обліку управління з питань захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області перебуває особова справа громадянина російської федерації Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в Миколаївському ПТПІ. Також повідомлено, що останній неодноразово звертався із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Перше звернення відбулось 25.04.2023 та відповідно до наказу від 15.05.2023 № 96 стосовно особи прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Зазначене рішення було оскаржене. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі №420/14190/23 позов громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 залишено без розгляду.
05.07.2023 ОСОБА_1 подав до центрального апарату ДМС скаргу на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформлені документів. За результатами розгляду скарги прийнято рішення ДМС від 01.09.2023 №06-23 «Про залишення без розгляду скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту».
Друге звернення відбулось 18.09.2023.
06.10.2023 Головним управління ДМС в Одеській області прийнято наказ №200 про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину РФ Авдиш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана заява знаходиться в процедурі розгляду.
23.11.2023 року Управління ДМС в Миколаївській області звернулось до суду з позовом про продовження строку затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При зверненні з даним позовом до суду про продовження строку затримання громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Управління ДМС в Миколаївській області зазначає, що судове рішення по справі №490/4897/23 набрало законної сили 19.07.2023р. Між ухвалою суду по справі №420/14190/23 про оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем (14.08.2023р.) та повторним зверненням відповідачем із заявою про визнання біженцем (18.09.2023р.) пройшло менше місяця, що являється неналежним терміном для вчинення органами міграційної служби дій для ідентифікації та документування іноземця. Під час розгляду заяви особи про визнання її біженцем відомості про таку особу до дипломатичних представництв або консульських установ держави її походження не надсилаються. А відтак, наявні, передбачені ч.11 ст.289 КАС України, підстави для прийняття судом рішення про продовження строку затримання.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.11.2023 року позов задоволено частково, за висновками суду, наявні підстави для застосування до відповідача такого заходу, як зобов'язання внести заставу в розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268400грн.
Визначено, що до моменту внесення застави громадянин РФ Авдиш ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримується у Державній установі "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні", та звільняється з нього у день надання позивачу документів, що підтверджують про внесення застави.
Зобов'язано громадянина російської федерації ОСОБА_1 у випадку внесення застави:
- ще два тижні прибувати до уповноваженої особи Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець тимчасово перебуває, без дозволу уповноваженої особи Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області;
- невідкладно повідомляти уповноважену особу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про зміну місця свого проживання.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 рішення Центрального районного суду м.Миколаєва скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким позов Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області задоволено. Продовжено строк затримання громадянина Російської Федерації Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк до прийняття рішення за його заявою від 18.09.2023 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, але не більше ніж до 30 травня 2024 року.
Від виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 ОСОБА_1 ухилявся.
До УДМС у Миколаївській області не звертався після винесення даної постанови суду, змінив адресу проживання.
З метою виявлення місце знаходження ОСОБА_1 та виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 УДМС у Миколаївській області було підготовлено та направлено наступні повідомлення:
- лист від 22.02.2024 №4801.6-1236/48.2-24 до Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області ДСР НП України;
- лист від 22.02.2024 №4801.6-1237/48.2-24 до ГУНП в Миколаївській області;
- лист від 22.02.2024 №4801.6-1235/48.2-24 до УМП ГУНП в Миколаївській області;
- лист від 22.02.2024 №4801.6/2559-24 до ГУДМС, УДМС в областях, ЦПМУ ДМС та ЦМУ ДМС в м. Києві;
- лист від 22.02.2024 №4801.6/2558-24 до ГУ ДМС України в Одеській області та до територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області.
Лише 18.03.2024 співробітниками ДСР НП України було виявлено громадянина РФ ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Києва та доставлено до Центрального міжрегіонального управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
На підставі ст. 263 КУпАП Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області було затримано іноземця.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 за позовом УДМС в Миколаївській області громадянина ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ) поміщено до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою (абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
З урахуванням того, що сам ОСОБА_1 не співпрацює з органами міграційної служби, постійно змінює своє місце перебування, ухиляється від відвідування органів міграційної служби, УДМС у Миколаївський області було позбавлене можливості здійснити ідентифікацію іноземця, документування його документом, що дає право на перетин державного кордону, та зрештою, реалізувати рішення про його примусове видворення за межі території України.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 без наявності законних підстав перебував на території України. Крім того, відповідач ухилявся від виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, а саме не прибув до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Крім того до УДМС у Миколаївській області відповідач не звертався після винесення даної постанови суду, а також змінив адресу проживання.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України,
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України №3773-VI від 22 вересня 2011 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VI).
Частина 1 статті 30 Закону № 3773-VI встановлює, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Згідно із ч. 2 ст. 289 КАС України заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіального органу чи підрозділу, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, до завершення процедури розгляду такої заяви.
Частина одинадцята статті 289 КАС України передбачає, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно ч.ч.12, 13 ст.289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
З аналізу ст.289 КАС України слідує, що продовження строку утримання особи в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства може бути лише при існуванні однієї з підстав:
- наявність передбачених ч.13 ст.289 КАС України умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у визначений ч.11 вказаної статті Кодексу строк (шість місяців);
- неможливість прийняти рішення за заявою про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, звертаючись з даним позовом до суду про продовження строку затримання громадянина Російської Федерації Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області посилається на те, що наразі відповідач перебуває у процедурі розгляду питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У зв'язку з цим, в Управління відсутні правові підстави для продовження здійснення заходів з його ідентифікації та документування. Натомість, вказані обставини дають підстави для продовження строку його перебування в ПТПІ.
Апеляційний суд як і суд першої інстанції вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки прийняття судом рішення про продовження строку затримання особи ч.11 ст.289 КАС України пов'язує не тільки з неможливістю ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення її примусового видворення, а й з неможливістю прийняти рішення за заявою про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, у строк, визначений ч.1 ст.289 КАС України.
Відповідно до п.13 Розділу ІІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом МВС України від 29.02.2016р. №141 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.2016р. за №748/28878), у разі звернення іноземця або особи без громадянства до адміністрації ПТПІ про передачу заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, для розгляду територіального органу ДМС, на території обслуговування якого знаходиться ПТПІ, адміністрація ПТПІ того ж дня надсилає заяву реєстрованим поштовим відправленням до територіального органу ДМС із одночасним повідомленням цього органу засобами електронних комунікацій. Копія повідомлення про відправлення заяви іноземця або особи без громадянства та електронного листа долучається до особової справи особи.
Особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, продовжує перебувати в ПТПІ до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відомості про таку особу до дипломатичних представництв або консульських установ держави її походження не надсилаються.
Після завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС того самого дня письмово повідомляє адміністрацію ПТПІ та заінтересований орган про прийняте рішення та надсилає факсимільним або електронним зв'язком копію підтвердних документів.
Сторонами у справі не заперечується, що наразі громадянин РФ Авдиш ОСОБА_5 перебуває у процедурі розгляду питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішення про визнання відповідача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або ж рішення про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, наразі уповноваженим органом ДМС не прийнято.
27.05.2024 Управління ДМС України в Миколаївській області листом звернулося до ГУ ДМС України в Одеській області, щодо надання інформації щодо прийнятого рішення стосовно громадянина РФ Авдиш ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Згідно листа ГУ ДМС України в Одеській області від 27.05.2024 на запит Управління ДМС України в Миколаївській області, повідомлено, згідно наказу від 06.10.2023 № 200 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в Миколаївському ПТПІ, прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 11.04.2024 особова справа шукача захисту надіслана до центрального апарату ДМС для прийняття остаточного рішення за заявою, до територіального органу ДМС матеріали ОС не поверталися.
А відтак суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про наявність підстав, передбачених ч.11 ст.289 КАС України, для прийняття рішення про продовження строку затримання громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Визначені частиною першою вказаної статті Кодексу заходи (затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов'язання внести заставу) можуть бути застосовані лише у разі першочергового звернення уповноваженого органу до суду з відповідною позовною заявою за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України.
Стаття 289 КАС України не передбачає можливість зміни визначених частиною першою заходів при вирішенні питання про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 без наявності законних підстав перебував на території України. Крім того, відповідач ухилявся від виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, а саме не прибув до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Крім того до УДМС у Миколаївській області відповідач не звертався після винесення даної постанови суду, а також змінив адресу проживання.
Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав, передбачених ч.11 ст.289 КАС України, для продовження строку затримання громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно, для задоволення поданого Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області позову.
Проте, висновок суду першої інстанції щодо визначення строку на який повинно бути затримано відповідача, а саме на строк 6 (шість) місяців, тобто до 30 листопада 2024 року (включно), підлягає зміні з огляду на те, що ч.11 ст. 289 КАС України чітко регламентовано, що такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Водночас, доводи апелянта, що загальний термін затримання відповідача станом на 30.05.2024 становить 14 місяців 15 днів, колегія суддів вважає слушними та такими, що підлягають врахуванню.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 травня 2024 року у справі № 490/4302/24 - змінити.
Викласти другий абзац рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 травня 2024 року у справі № 490/4302/24 у такій редакції: « Продовжити строк затримання громадянина РФ Авдиш ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на загальний строк не більш як на вісімнадцять місяців».
В решті рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 травня 2024 року у справі № 490/4302/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк