Справа № 11-cc/824/3501/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/3027/24-к
28 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з внесеними адвокатом ОСОБА_9 доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року, -
за участю:
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2024 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на повідомлення про підозру від 26.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2024 року, скасувати її, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на повідомлення про підозру та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт. вказує, що повний текст ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2024 року він зміг отримати лише 19.04.2024 року, про що міститься відповідна розписка.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що розглядаючи скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року, слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, та не надав жодної правової оцінки тому що підозра вручена старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , - не належним суб'єктом досудового розслідування з порушенням підслідності, а докази, які стали підставою для вручення підозри є не тільки не достатніми, а й отримані з порушенням підслідності, тому не могли бути підставою для складання та повідомлення про підозру.
Крім того, прокурору та слідчому було достеменно відомо, що досудове розслідування здійснюється відносно особи, посада якої належить до категорії «А», та в порушення ч. 4 ст. 216 КПК України досудове розслідування було продовжено, а не передано за підслідністю до ДБР. Відповідно, наявний факт здійснення досудового розслідування відносно ОСОБА_8 посада якої належить до категорії «А» та повідомлення їй про підозру не уповноваженими на те особами (органом), що є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідки визнання отриманих доказів недопустимими.
Апелянт наголошує, що відсутні достатні докази, які могли б свідчити про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Водночас,зібрані в порядку ст. 93 КПК України стороною захисту докази, повністю спростовують необґрунтовану підзору в тому що, послуги за п. 3 згідно акту здачі-приймання наданих послуг № 4 за квітень 2022 року, фактично не надавалися, та НСЗУ проведено зайве перерахування коштів в сумі 2 158 621,80 грн., чим ОСОБА_8 , допустивши службову недбалість, заподіяла збитки Національній службі здоров'я України. А відтак, відсутні достатні докази для підзори ОСОБА_8 , як на момент її складання, так і на час розгляду скарги на повідомлення про підозру, і, як наслідок, підозра є необґрунтованою.
В доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_9 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та належним чином невмотивованою, при цьому істотно порушує конституційні права підозрюваної, а відтак підлягає скасуванню.
Звертає увагу суду, що у даному кримінальному провадженні відсутня потерпіла сторона, процесуальне рішення про визнання потерпілим не приймалося, що в свою чергу опосередковано свідчить про відсутність будь-яких збитків.
Підсумовуючи вищевикладене захисник вказує, що як вбачається з матеріалів судової справи, наданих стороною обвинувачення доказів, які б пов'язували підозрювану з кримінальним правопорушенням, недостатньо, аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення, що, як наслідок, спростовує таку підозру.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваної, які просили задовольнити апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений адвокату ОСОБА_7 , як пропущений із поважної причини, якою є тривалість отримання останнім копії повного тексту оскаржуваної ухвали, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
26.10.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
18.01.2024 року (скарга датована 17.01.2024 року) захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подав скаргу до Печерського районного суду міста Києва на повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 26.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 .
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З матеріалів судового провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
26.10.2023 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_8 підозрюється у тому, що, перебуваючи на посаді Голови Національної Служби охорони здоров'я України (НСЗУ), 30.05.2023 року вчинила службову недбалість під час проведення фінансово-господарських операцій за договором від 27.01.2022 року № 26 ДП "Електронне здоров'я", що призвело до завдання збитків НСЗУ на суму 2158621,80 грн., що більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Стаття 6 Закону України "Про державну службу" визначає категорії посад державної служби. Такі посади в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби:
1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади:
Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств;
керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;
керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників;
голів місцевих державних адміністрацій;
керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
2) категорія "Б" - посади:
керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників;
керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників;
заступників голів місцевих державних адміністрацій;
керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників;
заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій ОСОБА_12 .
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1101 та затвердженого даною Постановою Положення "Про Національну службу здоров'я України", утворено Національну службу здоров'я України (НСЗУ), яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я.
Відповідно до п. 10 Положення "Про Національну службу здоров'я України" її очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. А відповідно до п. 11 Положення, Голова НСЗУ очолює НСЗУ, здійснює керівництво її діяльністю, представляє НСЗУ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.
Тобто, ОСОБА_8 як Голова Національної служби здоров'я України за посадою є керівником центрального органу виконавчої влади, який за положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну службу" відноситься до посади категорія "А" (вищий корпус) державної служби.
Згідно особової картки державного службовця № НОМЕР_1 (додаток 1) вбачаться, що ОСОБА_8 як Голова Національної служби здоров'я України займає посаду категорія "А" державної служби.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 216 КПК України визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених, зокрема, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з ч. 5 цієї статті, здійснюють слідчі органів Державного бюро розслідувань.
Загальний порядок повідомлення про підозру, передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких стадій: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276), «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277), «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278).
З аналізу положень статей 276-278 КПК України можна виділити три види самостійних підстав для скасування повідомлення про підозру:
- неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру;
- порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру;
- необґрунтованість підозри.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи із зазначеного вище, слідчий, прокурор зобов'язані здійснювати повідомлення про підозру належним чином в порядку ст.278 КПК України.
Статтею 9 КПК України, закріплений обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положення ч.2 ст.8 КПК України зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Тобто, застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед слідчим та прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ст. 40 КПК України однією з осіб, уповноважених приймати процесуальні рішення та повідомляти особу про підозру, є слідчий.
У частині 1 ст. 276 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Відповідно до п.17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчим є службова особа відповідного органу досудового розслідування, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Наділення процесуальним законом слідчого певними повноваженнями здійснюється виходячи із того, що слідчий діє в межах своїх повноважень, зокрема, з дотриманням вимог КПК щодо підслідності.
Компетенція органів досудового розслідування щодо розслідування певних категорії злочинів є вичерпною і визначена у статті 216 КПК України.
Зважаючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року за підозрою ОСОБА_8 як Голови Національної служби здоров'я України, яка займає посаду державної служби категорії "А", у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України здійснювалося Головним слідчим управлінням Національної поліції України, а не слідчими органів Державного бюро розслідувань, і повідомлення про підозру здійснено неналежним суб'єктом складення та вручення такого повідомлення, а докази, які стали підставою для такого вручення отримані з порушенням підслідності кримінального провадження, що ставить під сумнів їх отримання у встановленому законом порядку, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст.277, 278 КПК під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_13 , що є підставою для задоволення апеляційної скарги сторони захисту, скасування ухвали слідчого судді місцевого суду та постановлення нової про задоволення скарги на повідомлення про підозру і скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити захиснику ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з внесеними адвокатом ОСОБА_9 доповненнями до неї, - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на повідомлення про підозру від 26.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на повідомлення про підозру від 26.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року, - задовольнити.
Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 жовтня 2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в кримінальному провадженні № 42023000000000520 від 28.03.2023 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
______________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4