Справа №357/8543/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4711/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
04 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, з середньою освітою, не працевлаштованої, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 .
Застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16.08.2024 року (включно).
Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 гривень.
У разі внесення застави, зобов'язано ОСОБА_7 : повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; прибувати до кабінету НОМЕР_1 слідчого СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним; здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи.
Визначено, що початок строку дії обов'язків в разі внесення застави рахуватиз дня звільнення підозрюваного з-під варти та встановити їх дію на 2 (два) місяці.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням,захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави, встановленої ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року, визначивши ОСОБА_7 заставу у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у клопотанні прокурор обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак захисник вважає, що наведені прокурором приклади існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ґрунтуються виключно та лише на припущеннях, документально та процесуально нічим не підтверджені.
Крім того, зазначає, що кримінальні правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_7 , є тяжкими злочинами.
При цьому, у відповідності до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також вказує, що під час судового засідання з розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу, стороною обвинувачення не було надано доказів того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення застави у розмірі, який перевищує межі, визначені п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України.
Зауважує на тому, що застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 605 600 грн., є завідомо непомірною для підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120231110300004186, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
18.06.2024 р.о 00 год. 33 хв. ОСОБА_11 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18.06.2024 р.ОСОБА_13 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
19 червня 2024 року старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, у кримінальному провадженні № 12023111030004186, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 вересня 2023 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120231110300004186, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
Зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Так, слідчий зазначив, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, що зазначені в п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
При цьому, як вказував у клопотанні слідчий, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування просив суд про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, слідчий у своєму клопотанні, враховуючи поведінку засудженої під час досудового розслідування, враховуючи матеріальний стан підозрюваної, обсяг обігу грошових коштів на банківських картках, на які наркозалежні перераховують кошти в якості оплати за придбання наркотичного засобу, який становить близько 4 000 000 грн. за 6 місяців, просив у разі прийняття судом рішення про застосування застави щодо ОСОБА_7 , встановити їй розмір застави не менше 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 211 200 гривень.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 .
Застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16.08.2024 року (включно).
Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 гривень.
У разі внесення застави, зобов'язано ОСОБА_7 : повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; прибувати до кабінету НОМЕР_1 слідчого СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним; здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи.
Визначено, що початок строку дії обов'язків в разі внесення застави рахуватиз дня звільнення підозрюваного з-під варти та встановити їх дію на 2 (два) місяці.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 ,як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 121 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними, зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрювану ОСОБА_7 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що підозрювана ОСОБА_7 , знаючи дані свідків, які вказують на причетність її до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе, як особи, що вчинила кримінальні правопорушення. ОСОБА_7 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосуванню з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню), є доведеним, оскільки на даний час джерело отримання ОСОБА_7 наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, та усі джерела збуту не встановлені, тому ОСОБА_7 може перешкоджати правоохоронним органам у встановленні цих обставин.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_7 вже вчиняла подібні кримінальні правопорушення, пов'язані зі збутом наркотичних засобів, за що була засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, під час якого продовжує вчиняти тяжкі аналогічні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.
Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_7 , а саме те, що остання не працює, раніше судима, не одружена, не має на утриманні дітей, має визначене місце проживання, не тільки не спростовують, а й навпаки підтверджують наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваної.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив підозрюваній розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, у яких вона підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, раніше вчиняла аналогічні злочини та має судимості, неодружена, дітей на утриманні не має.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом матеріалами провадження.
Посилання захисника ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави, є необґрунтованим, оскільки з урахуванням приписів ч. 5 ст. 182 КПК України, якою визначено право суду призначати підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на обсяг повідомленої підозри, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність ризиків, предбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що застава у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень є такою, що достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та спонукатиме до їх виконання належним чином. Підстав до зміни визначеного слідчим суддею розміру застави колегія суддів не вбачає.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування іншого запобіжного заходу, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
постановила:
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2024 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3