1[1]
16 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та захисника Конюшка Д.Б. у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б. на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року про визнання винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно з постановою судді, 06 листопада 2023 року о 09 годині 50 хвилин в с. Нові Петрівці по вул. Ягідна, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 , у разі виникнення небезпеки не вжила заходів для об'їзду перешкоди або зупинки транспортного засобу, для уникнення зіткнення, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який розпочав рух. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі захисник Конюшко Д.Б. просить скасувати постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року та постановити нову постанову, якою справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуваннях своїх вимог захисник вказує на те, що він категорично не згоден з оскаржуваним рішенням суду та вважає, що таке рішення не відповідає вимогам Закону та обставинам справи.
Захисник зазначає, що фабула протоколу повністю не відповідає порушенню правил дорожнього руху, що інкримінують працівники поліції, з огляду на те, що:
По-перше, в момент зіткнення автомобіль TOYOTA не рухався, і жодних доказів зворотному немає.
По-друге слід зазначити, що відповідно до п. 1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Відповідно, водій ОСОБА_1 мала повне право розраховувати на те, що зліва від неї інших автомобілів не буде, так як наявна зліва суцільна смуга і островок безпеки забороняв рух автомобілів зліва від ОСОБА_1 .
По-третє, з постанови судді абсолютно незрозуміло чому зі сторони ОСОБА_1 не було виконано вимоги п. 12.3 ПДР України, а саме у разі виникнення небезпеки для руху, не було негайно вжито заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Якщо керуватись логікою суду, що в момент ДТП автомобіль ОСОБА_1 рухався вперед, то в такому випадку зіткнення б відбулось передньою-центральною частиною автомобіля TOYOTA з боковою частиною автомобіля МАН. При цьому, ушкодження абсолютно інші, а саме: бокова частина автомобіля TOYOTA та передня частина автомобіля МАН - відповідно автомобіль МАН в'їхав в автомобіль TOYOTA, відповідно, порушення п. 12.3 ПДР в даному місці не має.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №017703 від 06 листопада 2023 року, даними копії протоколу про адміністративне правопорушення ААД №017702 від 06 листопада 2023 року, поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , даними схеми ДТП із зазначеними ушкодженнями автомобілів, фотографіями з місця ДТП.
З наявних у справі доказів: пояснень водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схеми ДТП та фотознімків з місця ДТП, убачається, що зіткнення автомобілів сталося через недотримання водієм автомобіля TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР України у процесі руху бокової дистанції з автомобілем MAN, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Доводи апелянта про те, що в момент зіткнення автомобіль TOYOTA не рухався, і жодних доказів зворотному немає є безпідставними, оскільки спростовуються письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 пояснила, що 06 листопада 2023 року близько 09 год. 50 хв. вона на власному автомобілі марки TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 , приїхала до супермаркету Фора, який знаходиться за адресою с. Нові Петрівці по вул. Ягідна, 5. Після візиту до супермаркету сіла до власного автомобіля та почала рух з парковочної зони до виїзду з прилеглої території Фори до головної дороги по вул. Свято-Покровська біля блок посту. Наближаючись до головної дороги, помітила великогабаритний автомобіль марки DAF з причепом до нього, який стояв біля краю головної дороги, не рухаючись при цьому. Наблизившись до головної дороги, вище зазначений великогабаритний автомобіль марки DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , почав рух та, не помітивши її, здійснив зіткнення із автомобілем під її керуванням.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 , убачається, що він, виїжджаючи з узбіччя на головну дорогу на автомобілі MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , близько 10 год. 00 хв. перед блокпостом в с. Нові Петрівці з правого боку автомобіля відчув удар, після чого зупинився, та вийшовши з автомобіля побачив, що в його автомобіль в'їхав автомобіль марки TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався зі сторони магазину Фора. Також окремо доповнив, що водій автомобіля TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 , після зіткнення почав рухатися заднім ходом, чим ще більше пошкодив свій автомобіль.
Отже, з письмових пояснень ОСОБА_1 та письмових пояснень ОСОБА_2 доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, в момент зіткнення її автомобіль TOYOTA, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у рухомому стані.
При цьому пояснення водія автомобіля MAN, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 щодо механізму ДТП підтверджуються даними схеми ДТП в частині зафіксованих пошкоджень транспортних засобів, а також даними схеми ДТП щодо місця зіткнення та розташування автомобілів після їх зіткнення, які узгоджуються між собою.
Натомість, твердження в апеляції захисника про те, що при такому механізмі ДТП зіткнення б відбулось передньою-центральною частиною автомобіля TOYOTA з боковою частиною автомобіля МАН та при цьому, ушкодження абсолютно інші, а саме: бокова частина автомобіля TOYOTA та передня частина автомобіля МАН є надуманими та спростовуються даними схеми ДТП про місце зіткнення та розташування автомобілів після зіткнення.
Доводи апелянта на те, що відповідно до п. 1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, а тому водій ОСОБА_1 мала повне право розраховувати на те, що зліва від неї інших автомобілів не буде, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , виїжджаючи з парковки магазину Фора, мала у разі виникнення небезпеки вжити заходів для об'їзду перешкоди або зупинки транспортного засобу, для уникнення зіткнення.
Що стосується доводів апелянта про те, що з постанови судді незрозуміло чому зі сторони ОСОБА_1 не було виконано вимоги п. 12.3 ПДР України, то ці доводи є безпідставними, оскільки суддя, оцінивши наявні у справі докази, виклав у постанові висновки щодо доведеності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на предмет наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, а також висновки щодо підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин у судді апеляційного суду немає підстав для скасування постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
[1]Справа № 363/6399/23
Провадження № 33/824/1578/2024
Головуючий у першій інстанції Олійник С.В.
Доповідач Ковальська В.В.