Житомирський апеляційний суд
Справа №282/436/24 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
10 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Борисюка Р.М., Трояновської Г.С.,
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №282/436/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Носача В.М. в смт Любарі,
У березні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №78288985 в розмірі 21300,00 грн., за кредитним договором №45101-03/2023 в розмірі 11700,00 грн.; за кредитним договором №6522702 в розмірі 9629,20 грн., за договором позики №5386536 в розмірі 11936,00 грн., за кредитним договором №07912-03/2023 в розмірі 5064,60 грн. та понесені судові витрати.
Позов мотивований тим, що 29 березня 2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 укладено договір позики №78288985. Згідно п.1 даного договору позикодавець взяв на себе зобов'язання передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики Відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до п.20 договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, за вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №10 від 21.09.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21300,00 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №78288985 в розмірі 21300,00 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
28 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №45101-03/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п.1.1 п.1 кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Також, п.п.1.7. п.1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з п.п.2.3. п.2 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п.1.6. п.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecreditcom.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641. 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 03.07.2023 року на підставі договору факторингу №3072023 укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТзОВ «Стар Файненс Груп» фактор стає новим кредитором в зобов'язанні, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов'язанням за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть майбутньому з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі відповідно до додатку №2 до цього договору. 27.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27102023, у відповідності до умов якого ТзОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄФПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27102023 від 27.10.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11700,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 27.10.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №45101-03/2023 в розмірі 11700,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
01 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6522702. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений у п.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п.2.1 п.2 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з моменту отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін та іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24112023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №24112023 від 24.11.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9629,20 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6129,20 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 24.11.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №6522702 в розмірі 9629,20 грн., з яких:3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6127,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №5386536. Договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.9 договору позики, реквізити та підпис сторін. З гідно п.2.1. Договору позики, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Відповідно до п.п. 2.5 договору позики, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом трьох робочих днів з дати підписання договору. Відповідно до п.п. 10.1.5 та п.п. 10.1.6 договору позики, відповідач підтвердив, що вчинив та повністю погоджується з умовами правил надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною договору, а також вчинив та повністю погоджується з умовами цього договору позики. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін та іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 10.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №10-08/2023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-08/2023 від 10.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11936,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7936,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 10.08.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №5386536 в розмірі 11936,00 грн., з яких:4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7936,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
18 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №07912-03/2023. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.1. п.1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно п.п. 2.4 п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом)до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п. 1.8 п.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту , які розміщені на сайтах товариства https://avans.credit/. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін та іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 12.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм Груп» укладено Договір факторингу №12062023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Інвеструм Груп» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. 27.12.2023 між ТзОВ «Інвеструм Груп» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27122023-1, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвеструм Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5064,6 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3064,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 27.12.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №07912-03/2023 в розмірі 5064,60 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3064,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи вищевикладене просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 27 травня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №78288985 в розмірі 7041,25 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №6522702 в розмірі 9629, 20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №5386536 в розмірі 11936,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1452,53 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач заперечує укладення будь-яких договорів із компаніями, про які вказує позивач в позовній заяві, заперечує підписання та погодження будь-яким чином договорів, додатків до них, умов, тарифів будь-яким видом підпису, у тому числі електронним, а також заперечує особисту приналежність номеру мобільного телефону, він не є контрактним, та може бути використаний невизначеним колом осіб, в тому числі з метою отримання кредитів. Відповідач заперечує отримання будь-яких кредитних коштів у вказаних позивачем сумах та у зазначених у позові кредиторах, а також заперечує наявність у відповідача карткового банківського рахунку НОМЕР_1 , про який зазначено у документах, наданих позивачем. Використовуючи даний стандарт доказування відповідач надає суду виписки з належного відповідачу карткового банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» за спірний період часу (березень-квітень 2023 року, коли відповідач нібито мала б отримати позики). Вказані виписки підтверджують факт відсутності отримання будь-яких кредитів/позик від первинних кредиторів у даній справі, а відтак вказують на відсутність факту отримання позик, стягнення за якими відбувається у даній справі. Саме позивач має підтвердити як факт видачі кредиту, так і ідентифікуючі дані банківського рахунку та особи, якій такий рахунок належить, та на який було зараховано кошти. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19. Враховуючи умови кредитного договору, доказами належного виконання кредитором його зобов'язань за кредитним договором могли б стати документи, які підтверджують безготівкове перерахування 09.02.2022 грошових коштів у сумі 6800,00 грн на реквізити платіжної картки відповідача. Однак, такі документи в матеріалах справи відсутні. З огляду на правову природу загалом кредитного договору, так і кредитного договору у цій справі, обов'язок позичальника повернути кошти виникає лише після надання йому грошових коштів кредитором. При цьому, у вищенаведених пунктах 1.4., 1.9, 2.4. кредитного договору, сторони передбачили, що кредит надається, шляхом його переказу на рахунок клієнта протягом 3-х календарних днів з дня укладення договору в безготівковій формі і вважається наданим в день здійснення відповідного банківського переказу, та саме від дня такого переказу починається відлік перебігу строку оплати та починається нарахування процентів за користування кредитом. Таким чином, з огляду на зміст умов кредитного договору, сам факт його підписання не підтверджує надання грошових коштів відповідачу, оскільки умовами договору встановлені чіткі вимоги щодо порядку виконання кредитором обов'язку з надання грошових коштів - перерахування суми кредиту у безготівковій формі на реквізити платіжної картки відповідача, який може бути реалізований кредитором на протязі 3 днів з дня укладення кредитного договору, особливо за умов пункту 3.1.8., згідно якого, кредитор має право взагалі відмовитись від надання кредиту, навіть після укладення кредитного договору. Крім того, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження дати надання кредиту відповідачу та розміру кредиту позбавляє суд можливості перевірити правильність суми процентів за користування кредитом, оскільки за умовами кредитного договору розмір кредиту та дата надання кредиту безпосередньо впливають на початок строку оплати за договором, початок строку нарахування відсотків за користування кредитом та загальне нарахування відсотків. Належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу. Відтак, посилання позивача на надання відповідачу кредитних коштів є безпідставними та не підтверджено належними доказами.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині на законність та обґрунтованість судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо договору позики №78288985 від 29 березня 2023 року.
Встановлено, що 29 березня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78288985, згідно умов якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальнику грошові кошти, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.2 даного договору, сума позики становить 4500 грн.; строк позики 30 днів; процентна ставка 1,125%; дата повернення позики 28.04.2023; пеня % (не застосовується в період карантину) 2,70%; орієнтовна річна процентна ставка 3340%, орієнтовна загальна вартість позики у гривнях 6018,75 грн.
Пунктом 5 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтвердив наступне: позичальник ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику.
Цей договір укладено в електронній формі, та підписано ОСОБА_1 накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором TWe2TI6NRn.
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит встановлено, що сума кредиту за договором/погашення суми кредиту становить 4500 грн., проценти за користування кредитом - 1518,75 грн., а всього: 6018,75 грн.
26 квітня 2023 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №78288985 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78288985 від 29.03.3023, в якій зазначено, що на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційної системи, позикодавець збільшив суму наданої позичальником позики 4500,00 на 1000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5500,00 грн.
У зв'язку з цим сторони домовились викласти в новій редакції стовбець 7 таблиці п.2 договору, а саме «Орієнтовна загальна вартість позики, у грн.» 7041,25 грн.
Додаткова угода підписана ОСОБА_1 накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором iiHp0w8YQI.
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит встановлено, що сума кредиту за договором/погашення суми кредиту становить 5500 грн., проценти за користування кредитом - 1541,25 грн., а всього: 7041,25 грн.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого клієнт передав (відступив) фактору за плату, а фактор прийняв належні права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
28 липня 2021 року «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/2021 від 14 червня 2023 року. Сторони погодили внести зміни до п.1.3 договору та викласти його в наступній редакції: «клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимоги чинного законодавства.»
21 вересня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали додаткову угоду №11 до договору факторингу №14/06/2021 від 14 червня 2023 року, згідно якої відступаються права вимоги згідно реєстру боржників №10 від 21 вересня 2023 року.
Актом прийому-передачі Реєстру Боржників №10 від 21 вересня 2023 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №10 кількістю 6170, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Витягом з реєстру боржників №10 до договору факторингу №14/06/2021 розрахунком заборгованості підтверджено передачу фактору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором позики №78288985, згідно якого сума заборгованості за основною сумою боргу становить - 5500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 15800,00 грн., сума заборгованості разом - 21300,00 грн.
За умовами договору позики №78288985 від 29.03.2023, сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 28.04.2023. Дата надання кредиту 29.03.2023.
Відповідно до п.6 договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права
Строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
26 квітня 2023 року сторони уклади додаткову угоду №78288985 в якій зазначається, що на підставі звернення позичальника, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 4500,00 грн. на 1000,00 грн. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 5500,00 грн. У зв'язку з тим, що сторони домовились викласти в новій редакції стовбець 7 таблиці п.2 договору, а саме «орієнтовна загальна вартість позики, у грн.» - 7041,25 грн.
Таким чином, загальна вартість кредиту для споживача ОСОБА_1 становить 7041,25 грн., з яких 5500,00 грн сума кредиту за договором; 1541,25 грн. проценти за користування кредитом (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників №10 до договору факторингу №14/06/21 від 21.09.2023 та розрахунок заборгованості за кредитним договором №78288985 від 29.03.2023 не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.
Враховуючи, що відповідач не повернула кредитні кошти, отримані на підставі договору позики №78288985, а також не надано доказів, що остання ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №78288985 у розмірі 7041,25 грн, яка складається із 5500,00 грн суми кредиту та 1541,25 грн відсотків за користування кредитом.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладеність договору позики №78288985 від 29.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Щодо договору про надання споживчого кредиту №6522702 від 01 квітня 2023 року.
Встановлено, що 01 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №6522702, згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3500,00 грн.; строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 28 днів.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2971.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №2 за договором факторингу №24112023 від 24.11.2023 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №6522702 від 01.04.2023.
Відповідачка не виконала свого обов'язку за договором про надання споживчого кредиту №6522702 від 01.04.2023 року, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 9629,20 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 6129,20 грн. заборгованість по відсотках, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Враховуючи що ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, отримані на підставі договору споживчого кредиту №6522702 від 01.04.2023, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором споживчого кредиту у розмірі 9629,20 грн, яка складається із 3500,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 6129,20 грн заборгованість по відсоткам.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладеність договору споживчого кредиту №6522702 від 01.04.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна».
Щодо договору позики №5386536 від 29 березня 2023 року.
29 березня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №5386536, згідно умовами якого: сума позики становить 4000,00 грн.; строк позики становить 72 дні з 29 березня 2023 року до 09 червня 2023 року.
Процентна ставка, що застосовується в межах строку позики становить: 22 дні -2,2% на день, 50 днів - 3,0% на день.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором t99149.
ТОВ «Маніфою» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 4000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №10-08/2023 від 10.08.2023 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики №5386536 від 29.03.2023.
Відповідач не виконала свого обов'язку за договором позики №5386536 від 29.03.2023 року, у зв'язку з чим, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 11936,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7936,00 грн. заборгованість по відсотках, що підтверджується розрахунком заборгованості .
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладеність договору позики №5386536 від 29.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою» та стягнення заборгованості у розмірі 7936,00 грн, яка складається з: 4000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 7936,00 грн. заборгованість по відсотках.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору позики №78288985 від 29.03.2023 року, договору споживчого кредиту №6522702 від 01.04.2023 та договору позики №5386536 від 23.03.2023 року. Зазначені договори недійсними не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких дані правочини можуть бути визнані недійсними (оспорюваними) за відсутності оспорення або визнання їх недійсними у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в позику та кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо клопотання в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування та долучення до матеріалів справи доказів.
Вбачається, що ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 29.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення ) сторін.
ОСОБА_1 , 03 квітня 2024 року отримала особисто ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, згідно розписки останньої (а.с.117).
Колегія суддів зазначає, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно із ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 3 ст. 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, ОСОБА_1 отримала позовну заяву 03 квітня 2024 року, рішення ухвалено судом першої інстанції 27 травня 2024 року, за час перебування справи на розгляді в суді першої інстанції, відповідач не скористалася своїм правом на подання доказів разом із відзивом на позовну заяву, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, оскільки такі докази до суду першої інстанції відповідачем не подавалися, такі докази не були предметом дослідження судом першої інстанції, а також не обґрунтовано та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно оцінки зібраних у справі доказів, зокрема доказів, поданих позивачем на підтвердження його доводів про наявність укладених з відповідачем кредитних договорів.
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції по суті залишено без змін, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №78288985 в розмірі 7041,25 грн, за кредитним договором №6522702 в розмірі 9629, 20 грн, за кредитним договором №5386536 в розмірі 11936,00 грн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді