Провадження № 22-ц/803/6477/24 Справа № 211/441/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
09 липня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 211/441/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року, який укладено між АТ «Ідея Банк» між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року на суму 69 127,55 грн, а відповідно до договору факторингу та 11 травня 2021 року № 11052021, укладеного між ТОВ «Інвест Фінанс» та позивачем було, позивачу було відступлено право вимоги за кредитним договором № 3424100002 від 24 березня 2019 року до відповідача на суму 3 877,50 грн.
Посилаючись на вище викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, в сумі 69 127,55 грн, з яких: 26 687,81 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 42 439,74 грн. - сума заборгованості за відсотками; та заборгованість за кредитним договором № 3424100002 від 24 березня 2019 року у сумі 3 887,50 грн, з яких: 1 900 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 1 997,50 грн сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, у сумі 69 127 гривень 55 коп, з яких: 26 687 гривень 81 коп - сума заборгованості за тілом кредиту, 42 439 гривень 74 коп - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 541 гривню 45 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог позивача, посилаючись на те, що позивачем по справі заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмір 42 439,74 грн, в той час як відповідно до графіку погашення кредиту загальний розмір відсотків за весь період користування кредитом становить 7 874,25 грн.
Крім того відповідач посилається на те, що позов пред'явлений позивачем з пропуском строку позовної даності.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
В апеляційній скарзі позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3424100002 від 24 березня 2019 року не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не перевіряється.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутої судом першої інстанції заборгованості за кредитним договором, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2018 року ТОВ АТ «Ідея Банк» та відповідач уклали кредитний договір № Z75.00408.004409055, за умовами якого АТ «Ідея Банк» надало відповідачу кредит у розмірі 29 800 грн, зі сплатою 9, 99% річних (процентна ставка змінювана), строк дії кредиту та 60 місяці, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
08 жовтня 2018 року відповідач підписав заяву № Z75.00408.004409055 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк» та договір добровільного страхування життя № Z75.00408.004409055.
08 жовтня 2018 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та додаток до паспорта споживчого кредиту Графік щомісячних платежів за кредитним договором, у якому зазначений розмір кредитного ліміту 29 800 грн, сума процентів за користування кредитом 7 874,25 грн, строк кредитування - 60 місяців, змінювана процентна ставка 9, 99 % річних, дата повернення кредиту 08 жовтня 2021 року.
07 липня 2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі фактор) та між АТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 07072023 за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до Реєстру боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року.
З витягу з реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року вбачається, що відповідач вказаний у списку боржників за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, за яким загальна сума заборгованості становить 69 127,55 грн., з яких: заборгованість за основною сумою 26 687,81 грн, заборгованість за відсотками 42 439,74 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 69 127,55 грн., з яких: заборгованість за основною сумою 26 687,81 грн, заборгованість за відсотками 42 439,74 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши докази, з'ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 виснував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі досліджених доказів суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року є новим кредитором замість АТ «Ідея Банк» у зобов'язаннях з відповідачкою ОСОБА_2 , відповідно до умов Кредитного договору № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року.
Суд вважає доведеним як факт укладення кредитного договору № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року між відповідачем та АТ «Ідея Банк», так і факт видачі ОСОБА_1 29 800 грн.
Відповідно до погодженого сторонами графіку розрахунків кредитного договору № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, додатку до паспорта споживчого кредиту, до сплати за кредитним договором підлягало - 53 273,46 грн. (29 800 грн. сума кредиту + сума процентів за користування кредитом 7 874,25 грн.).
Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, загальна суму боргу за кредитом становить 69 127,55 грн, з яких 26 687,81 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 42 439,74 грн - заборгованість за відсотками.
Належних та допустимих доказів на підтвердження нарахування процентів первісним кредитором за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 ролку до позову не долучено.
Тому, виходячи із умов кредитного договору № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача борг за наданим кредитом в розмірі 26 687,81 грн, в частині стягнення відсотків колегія суддів приходить до висновку про відмову у позові в цій частині, як недоведеній належними доказами.
Таким чином, посилання апелянта на безпідставність стягнення відсотків колегія суддів вважає, такими, що заслуговують на увагу.
Разом з тим колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позов пред'явлений позивачем з пропуском строку позовної даності, з огляду на наступне.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У даному кредитному договорі пунктом 1.2 Договору про надання споживчого кредиту, встановлено термін кредитування строком у 60 місяців.
З огляду на те що Договір № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, укладений 08 жовтня 2018 року, право вимоги у Кредитора виникло із 08 жовтня 2021 року (60 місяців), у зв'язку із невиконанням умов договору, то відповідно строк позовної давності закінчується 08 жовтня 2024 року
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 42 439,74 грн з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог та зміні рішення суду в частині розміру стягнутої судом першої заборгованості за кредитним договором із зменшенням цього розміру з 69 127,55 грн. до 26 687,81 грн. В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 42 439,74 грн за Кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Рішення змінити в частині визначеного судом загального розміру заборгованості за кредитним договором № Z75.00408.004409055 від 08 жовтня 2018 року, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», зменшивши цей розмір з 69 127,55 грн. коп. до 26 687 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 81 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.
Головуючий:
Судді: