Справа № 635/3958/24
Провадження № 3/635/1775/2024
03 липня 2024 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ПрАТ «Київстар»,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №899358 від 08.04.2024, водій ОСОБА_2 08.04.2024 о 17 год 26 хв в Харківській області Харківському районі смт Пісочин, Полтавське шосе, б. 208а, керуючи транспортним засобом PEUGEOT RIFTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час об'їзду транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав, надав до суду відеозаписи (компакт-диск та флешка), що містять відеофіксацію з камери зовнішнього відеоспостереження АЗС «ОККО», розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, Полтавське шосе, 208а, які долучені судом до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши надані докази, суддя зазначає про таке.
Положеннямист.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змістуст.124 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає лише в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В п.26 ПП ВСУ №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень ПДР.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №899358 від 08.04.2024; схема місця ДТП від 08.04.2024; письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 08.04.2024.
Судом також досліджено надані ОСОБА_2 відеозаписи (компакт-диск та флешка), що містять відеофіксацію з камери зовнішнього відеоспостереження АЗС «ОККО», розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, Полтавське шосе, 208а, з яких поза розумним сумнівом вбачається відсутність у діях останнього порушення ПДР України, оскільки транспортний засіб під його керуванням рухався у відповідності до вимог ПДР України при в'їзді на територію автозаправочної станції з дотриманням безпечного бокового інтервалу та безпечної дистанції.
П.12.1ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються в його користь.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідност.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_2 правопорушення за змістом та у відповідності дост.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які б свідчили про будь-які порушення з боку ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні та спростовуються наданими останнім доказами.
Аналізуючи надані докази, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.П.Даниленко