Справа № 192/1644/24
Провадження № 3/192/682/24
Іменем України
03 липня 2024 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,
за участюособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП,
встановила:
Від відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22.06.2024 серії ВАД № 176255, 22 червня 2024 року близько об 11 год 45 хв ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами з рук, а саме сигаретами «JM», «SIR», «BRUT», «Rітm», «Дубао», в смт Солоному по вул. Шевченка, 8, біля автобусної станції, чим порушив п. 10 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» без марок акцизного збору, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Разом з протоколом суду надані:
письмове пояснення ОСОБА_1 ;
рапорт старшого інспектора-чергового ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровської області, за змістом якого 22.06.2024 о 12 год 00 хв надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: Солонянський р-н, смт Солоне, вул. Шевченка, буд. 8, потрібна СОГ або дільничний, на автовокзалі здійснюється реалізація тютюнових виробів без марок акцизного збору; заявник - працівник стратегічних розслідувань;
протокол огляду і вилучення, складеного 22.06.2024, згідно з яким в смт Солоному по вул. Шевченка, 8, на пероні автобусної станції у ОСОБА_1 було вилучено сигарети без марок акцизного збору, а саме: 10 пачок марки ««JM», 4 пачки марки «Brut», 4 пачки марки «SIR», 2 пачки марки ««Дубао», 10 пачок марки «Rітm», які вилучено до ВП № 9 Дніпропетровського ДРУП;
фото таблиця вилучених тютюнових виробів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, повідомив, що не здійснював торгівлю цигарками, він придбав та зберігав їх для особистих потреб. Працівники поліції тільки побачили передачу пачки цигарок, які він подарував своєму однокласнику.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд зазначає, що частиною 3 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору, чим вчинив правопорушення передбачена ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Однак, достатніх доказів того, що ОСОБА_1 здійснював торгівлю тютюновими виробами з рук без марок акцизного податку (проводив розрахункові операції) суду не надано. Про це лише вказано у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті старшого інспектора-чергового ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровської області.
Суд наголошує, що за приписами ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд здійснює розгляд протоколу виключно в межах пред'явленого особі обвинувачення за кваліфікацією, яка визначена працівником поліції та зазначена у протоколі, під час якого суддя встановлює наявність або відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого конкретною частиною статті або статтею КУпАП.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке йому інкримінується.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі належить закрити.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вилучені працівниками поліції у ОСОБА_1 тютюнові вироби були без марок акцизного податку, тому їх потрібно конфіскувати та знищити відповідно п.п. 228.3, 228.7 ст. 228 Податкового кодексу України.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно з протоколом вилучення речей, документів, датованим 22.06.2024, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 червня 2024 року серії ВАД № 176255, тютюнові вироби без марок акцизного податку, кожна конфіскувати та знищити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук