Справа № 638/4122/22
Провадження № 2-р/638/15/24
10 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова заяву представника відповідача про роз'яснення рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця постійного проживання малолітньої дитини, -
встановив:
Представник відповідача- адвокат Янковський В.В. звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця постійного проживання малолітньої дитини.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця постійного проживання малолітньої дитини задоволено. Визначено місце постійного проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом із батьком - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час розгляду даної справи, суд дослідивши матеріали позовної заяви, матеріали доданих до неї клопотань, дійшов наступних висновків: «…Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 - батько, та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №75 від 04.10.2022 року, в інтересах дитини, діючи як представник органу опіки та піклування, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 . Оскільки відповідач визнав позов і позовних вимог про визнання місця проживання дитини разом з нею не заявляла, дитина на даний час проживає з позивачем, негативних відомостей про позивача і про його відношення до дитини суду не надано, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення на користь позивача, і таке рішення не буде суперечити інтересам дитини або інших осіб, погіршення її становища іншим чином...».
Вищевказане рішення суду є незрозумілим для відповідача та її представника, а саме чи вважається позивач ОСОБА_1 - особою, яка самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто без участі матері у житті дитини, що надає йому статус «одинокого батька», так як суд визначив місце постійного проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом із ним.
На підставі вищевикладеного представник відповідача просив роз'яснити рішення суду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд заяви повідомлялись, що не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, згідно вимог ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця постійного проживання малолітньої дитини задоволено. Визначено місце постійного проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом із батьком - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Разом з тим, якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд роз'яснити рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року, а саме чи вважається позивач ОСОБА_1 - особою, яка самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто без участі матері у житті дитини, що надає йому статус «одинокого батька», так як суд визначив місце постійного проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом із ним. Зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 не сплачує аліменти на утримання ОСОБА_3 , протягом всього часу мешкання дитини із батьком.
При розгляді вищевказаної справи, судом були встановлені наступні обставини.
Після початку нападу РФ на Україну та початком активних бойових дій на території Харківської області та міста Харкова, ОСОБА_2 разом зі своєю матір'ю вимушена була виїхати до міста Львова, де зараз і перебуває. На теперішній час зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, цивільні відносини фактично припинені, дитина ОСОБА_4 залишилась проживати із позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на його повному утриманні.
Згідно висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №75 від 04.10.2022 року, в інтересах дтини, діючи як представник органу опіки та піклування, Департмаент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 .
Згідно нотаріально посвідченої заяви №1435, що посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бобеляк О.І., відповідно до якої ОСОБА_2 надає згоду на визначення місця проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначено у висновку Верховного Суду, зробленому у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин кожної конкретної справи, а вже тільки потім - права батьків.
Зокрема, ч. 2, 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Водночас встановлення Законом такого обов'язку не породжує автоматичне його виконання. При розгляді справи судом було враховано всі аспекти, що передували ухваленню рішення від 05.10.2022 року, зокрема відсутність заперечень проти позову матері дитини та відсутність майнових вимог батька до матері щодо утримання спільної дитини після ухвалення рішення.
Системний аналіз приписів ст. 3, 141, 157, 160, 161 СК України, ст. 19 ЦК України, а також Законів України «Про охорону дитинства», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у контексті змістовного наповнення поняття визначення місця проживання дитини дає підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини врегульовує питання стосовно місця проживання дитини з одним із батьків, порядку та участі іншого у здійсненні прав та виконанні обов'язків, як щодо належних умов проживання, так й інших елементів нормального розвитку дитини, як-то харчування, навчання, лікування, соціальне спілкування тощо.
Наділення такої особи (того з батьків, з ким проживає дитина) певним додатковим обсягом прав поєднано з покладенням додаткових обов'язків задля забезпечення таких інтересів дитини.
І в цьому контексті інститут визначення місця проживання дитини стосується не стільки адреси місця проживання дитини, скільки визначає того з батьків, проживання з яким у більшій мірі забезпечуватиме інтереси дитини.
Здебільшого забезпечення таких інтересів розглядається через призму належного матеріального забезпечення всіх потреб дитини та її розвитку (гуртки, відпочинок, мандрівки, навчання тощо).
Враховуючи викладене вище, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини, викладені в заяві про роз'яснення рішення суду, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 271, 353, 354 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву заяву представника відповідача про роз'яснення рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця постійного проживання малолітньої дитини- задовольнити.
Роз'яснити рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.10.2022 а вважати позивача ОСОБА_1 - особою, яка самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто без участі матері у житті дитини, що надає йому статус «одинокого батька».
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: