09.07.2024 Справа № 756/7875/22
Провадження № 2/756/475/24
Унікальний № 756/7875/22
21 червня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Любін А.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
В підготовчі судові засідання, які були призначені на 12.06.2024 та 21.06.2024 позивач та його представник не з'явилися. Про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи
Відповідно до п. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Так, про підготовчі судові засідання призначені на 12.06.2024 року та 21.06.2024 позивач та його представник Ноцький А.В. (а.с. 130) були повідомлені належним чином і завчасно шляхом направлення судових повісток за допомогою СМС - повідомлення (а.с. 152, 155-157).
Крім того, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.08.2023 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи. Після надходження на адресу суду висновку експертів №187/24-32 від 19.02.2024 ухвалою суду провадження було поновлено та підготовче судове засідання призначено на 01.04.2024 року. яке відкладено до 21.05.2024 за клопотанням представника позивача адвоката Ноцького О.В. у зв'язку з перебуванням представника на стаціонарному лікуванні.
Після поновлення провадження, на неодноразові виклики суду позивач та його представник не з'являлися, незважаючи на неодноразові виклики до суду шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлень з повідомленням про дату розгляду справи.
Від позивача та його представника на підготовчі судові засідання призначені на 01.04.2024, 21.05.2024, 12.06.2024, 21.06.2024 надходили клопотання про відкладення засідання у зв'язку з хворобою то представника, то позивача, доказів чого не додано, а також не повідомлено про деталі хвороби та лікування, як то попередній діагноз, відкриття листка непрацездатності, орієнтовний час лікування.
Отже після поновлення провадження та призначення справи до розгляду позивач та його представник в жодне засідання не з'явилися, доказів поважності причин відкладення судових засідань ні позивачем, ні його представником суду не надано.
Крім того, на кожне засідання, позивачем або його представником подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, що ще раз констатує те, що про день, час та місце розгляду справи позивач та його представник були повідомлені належним чином.
При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять клопотання від позивача та його представників щодо розгляду справи за їх відсутності, позивачем не вжито заходів для забезпечення своєї участі у судовому засіданні особисто чи через представника, в тому числі за допомогою відеоконференції.
З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в підготовче судове засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 128,158, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання повного тексту до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 09.07.2024.
Суддя А.М.Майбоженко