печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47146/23-ц
22 квітня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 21.05.2008 року у цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору та стягнення заборгованості, -
19.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 21.05.2008 року у цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач, ЗАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3, ОСОБА_2 ) про дострокове розірвання договору та стягнення заборгованості.
20.10.2023 року судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. було передано матеріали цивільної справи № 2-227/08.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 284, 285 ЦПК України та відповідачу-2 було роз'яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. 185, ст. 284, 285 ЦПК України.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2023 року про залишення заяви без руху направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, 16.01.2024 року конверт повернувся з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Отже, останнім днем усунення недоліків є 29.10.2024 року, проте, станом на 22.04.2024 року недоліки не усунуті.
Згідно з ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, ч. 5 ст. 124 ЦПК України визначено, що станній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником судової кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №2-4159/12.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відомостей про зміну місця проживання чи зміну адреси/електронної адреси для листування від представника відповідача до суду не надходило.
Відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Отже, оскільки копія ухвали суду про залишення заяви без руху 20.10.2023 року була направлена відповідачу-2 на зазначену останньою адресу, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена, та остання про залишення позовної заяви без руху повідомлена належним чином.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Разом з тим, відповідач-2 звернулась до суду 19.10.2023 року, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2023 року заяву залишено без руху, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач-2 про зміну адреси суд не повідомляла, станом на 22.04.2024 року остання вказані в ухвалі недоліки не усунула, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі не цікавився.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, аналізуючи викладене, відповідач-2 не усунула недоліки заяви у строк, встановлений судом, рухом справи не цікавиться, а відтак, заяву слід вважати неподаною та повернути відповідачу.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 258-260, 353, 354, 353, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 21.05.2008 року у цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору та стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути відповідачу.
Роз'яснити відповідачу право повторно звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 22. 04.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко