05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 333/5920/23
провадження № 61-9374ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного,
19 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року залишено без змін.
24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року (повний текст постанови складений 29 травня 2024 року), ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 23 540,00 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).
В ухвалі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі зазначено, що ця справа відносить до малозначних та підлягає розгляду за правилами спрощеного провадження. Заперечень щодо цього заявницею у касаційній скарзі не висловлено.
Виходячи х вищевказаного, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Колегія суддів враховує мотиви судового рішення та правову оцінку наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких відмовлено у задоволенні позовних вимог. Незгода позивачки з ухваленими судом першої та апеляційної інстанцій у цій справі не свідчить про те, що така справа становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, встановлені обставини ( ОСОБА_1 працює провідником пасажирського вагона, що обумовлює службову необхідність у контактуванні з іншими працівниками підприємства та пасажирами поїздів; заявницею не заперечується факт того, що роботодавець повідомив її про необхідність щеплення від COVID-19, протипоказань проведення обов'язкових профілактичних щеплень заявниця роботодавцю не надала), оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що відсутні підстави для перегляду у касаційному порядку судових рішень судів попередніх інстанцій.
Водночас суд касаційної інстанції бере до уваги, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій застосували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21. Правові висновки, висловлені у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович